Сьогодні нікого не треба переконувати в тому, що карпатські гори – це унікальна перлина не лише України, а і європейського континенту. Їх краса (на жаль, за останній час дещо спотворена через недбайливе господарювання людини), манить численних туристів, тих, хто відчуває душевну насолоду, перебуваючи в оточенні неповторної флори та фауни, хто відчуває потужний приплив сил та енергії, вдихаючи, як життєдайний бальзам, цілюще, настояне на запашних травах, повітря. Карпати – нерукотворне чудо, оспіване й возвеличене багатьма поетами, письменниками, композиторами. Людина, яка любить і вміє спілкуватися з природою, почувається тут справді щасливою. Саме тому, вкрай необхідно теперішньому та прийдешнім поколінням зробити все можливе для захисту і збереження Богом даної краси, показати, що людина творець, а не руйнівник.
Власне важливим, можливо, дещо й запізнілим, в цьому контексті, є створення національного природного парку «Бойківщина», який стане відчутним і дієвим фактором для порятунку тієї частини Карпат, що належить до Турківщини. Сьогоднішня наша розмова про ідею та початок , перспективи та проблеми реалізації природоохоронного проекту, що вселяє надію, з директором ДП «Боринське лісове господарство» , секретарем постійно діючої депутатської комісії з питань комунального майна та приватизації Львівської обласної ради Михайлом Ільницьким.
- Михайле Михайловичу, коли і у зв’язку з чим виникла ідея створити на теренах Турківщини національний парк з такою автентичною назвою?
- Загалом, створення заповідних територій – добра справа. Це збереження біорозмаїття, фауни і флори, зокрема тої, що може бути знищена людиною чи свійськими тваринами. Унікальну рослинність, для прикладу, іноді витоптують корови під час випасання. Та й люди, хтось несвідомо, через незнання, а буває, й цілком усвідомлено, знищують червонокнижні види, які за кордоном оберігають як національне надбання. А парк передбачає деякі обмеження доступу до заповідних площ. До речі, в нашому районі уже декілька років існує регіональний ландшафтний парк «Надсянський», який є частиною першого у світі тристороннього біосферного резервату «Східні Карпати» і дає досить непогані результати в плані збереження довкілля. А вісім років тому визріла ідея створити на наших теренах національний парк «Бойківщина». У 2013 році тодішній голова Турківської РДА Михайло Кінь сформував спеціальну робочу групу для створення парку. До роботи було залучено науковців-екологів, які дали свої обґрунтовані висновки. Вони рекомендували, щоб до новоствореного парку увійшли заповідні території, які функціонують в угіддях, що входять в зону відповідальності Бориинського лісгоспу. А це, окрім уже згадуваного «Надсянського», ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Пікуй» , загально – зоологічний заказник місцевого значення «Либохорівський», заповідні урочища місцевого значення «Ялина», «Красне», «Сигла». Загалом – більше 40% від загальної площі угідь нашого лісгоспу, що становить 18409 га., в тому числі вкриті лісовою рослинністю землі – 16447 га. Якщо брати до уваги світові норми заповідності в межах лісогосподарських підприємств, то вони не перевищують 15 – 20 відсотків.
- Очевидно, зі створенням національного парку ще й інші території Вашого підприємства стануть заповідними?
- Так, заповідні площі збільшаться й займатимуть близько 50% наших угідь. Йдеться про лісові масиви та прилеглі до них території в районі сіл Боберка та Верхня Яблунька, де знаходиться водно – болотне угіддя «Верхнє болото «Надсяння», площею приблизно 1 гектар. Цей природній комплекс є унікальним непорушним угіддям болотного типу у Карпатах, що складається із верхнього болота, вологих та перезволожених біотопів, струмків і потоків, зболочених ділянок фрагментів смерекових лісів. Це угіддя є незамінним осередком збереження багатьох рідкісних видів рослин і тварин. Рослинність, яка тут є, наші сусіди, поляки, розводять штучно. На цьому невеликому клаптику землі водиться все те, що на болотах Білорусі. Для прикладу: андромеда багатолиста, плодоніжка болотна, зозульки м’ясочервоні (на фото), росичка круглолиста, група формацій горбасто – мочажинного комплексу та ряд інших рідкісних рослин. Окрім того, це водно – болотне угіддя акумулює води поверхневого стоку навколишніх силових поверхонь, що сприяє зниженню рівня паводку в долині річки Сян. Враховуючи це, та ряд інших унікальних можливостей цієї території, важливо, щоб тут була обмежено доступна заповідна зона.
- А як відіб’ється це на господарській діяльності, в даному випадку Вашого підприємства?
- Звичайно, відіб’ється. Не може ефективно функціонувати лісгосп на 10 - 12 тисячах гектарів, а тому є реальна загроза його ліквідації, приєднання до ДП «Турківське лісове господарство». Окремі лісництва відійдуть до парку, а , скажімо, Мохнатське взагалі може перейти до Славського лісгоспу. Тоді постане питання, як бути з нашим тепличним комплексом, який є одним з найкращих в області. Звичайно, можна на базі нашого лісгоспу створити адміністрацію парку «Бойківщина», тоді багато проблемних питань буде знято. Але про це ще рано говорити, хоча й треба, аби згодом не було пізно.
Хочу, щоб мене правильно зрозуміли – ми в жодному випадку не піддаємо сумніву доцільність створення парку, мене як депутата обласної ради хвилює, щоб було враховано соціальну складову, зокрема питання забезпечення паливними дровами населення від Нижньої Яблуньки до Боберки. І це- дуже важливо. Необхідно прорахувати, скільки якому селу потрібно дров. Таким чином і привчати людей до того, що їх треба виписувати. Самовільні рубки в угіддях національного парку, до яких, на жаль, звикли жителі нашого району, – це вдвічі вища такса за нанесені збитки та автоматично – кримінальна відповідальність. Три роки поспіль Міністерство екології України не надавало нам ліміти на проведення на цьому напрямку санітарних очисних рубок, очистки від захаращення, через те жителі вищеназваних сіл не мали змоги придбати дрова для опалення осель, відповідно, чого гріха таїти, вони їх добували самовільно.
Зі створенням парку виникне іще одна проблема, про яку також треба говорити. До його угідь увійдуть території, на яких люди мають ділянки для будівництва дач. Реально вони вести будівництво тут не зможуть, адже в ландшафтній території це категорично заборонено.
- Михайле Михайловичу, хочу, щоб Ви розповіли нашим читачам про режим функціонування парку. Багато людей вважають, що туди заборонять доступ.
- У національному парку є кілька зон. Ядро, в якому практично заборонено вести будь-яку господарську діяльність, зона поза ядром та господарська зона, в якій дозволено господарювати. Тут можна проводити окремі рубки. Хоча конкретно, по видах робіт, говорити ще рано. Будуть визначені зони, тоді й буде прописано всі механізми, пов’язані з господарюванням.
- На Вашу думку, коли парк «Бойківщина» розпочне функціонувати?
- Недавнє погодження директорів лісогосподарських підприємств району – це попередній етап. Основний - пройде в агентстві лісових ресурсів, а вже тоді буде указ Президента України. Думаю, весь процес завершиться до вересня 2018 року. Тоді буде створено адміністрацію парку з відповідним штатом та фінансуванням з державного бюджету. До парку увійдуть : Пікуй, полонини, дві третіх Либохірського та Яблунського лісництв та половина Сянківського. Загальна площа парку з угіддями, що відійдуть від нашого , Турківського лісгоспів та «Галсільлісу», складає приблизно 16 тисяч гектарів.
- Цікаво, як буде з Пікуєм, де зараз поляки практично безконтрольно їздять позашляховиками, квадроциклами, а повертаються звідти – ще й людськими городами?
- Однозначно, так не буде. В’їзд транспорту заборонять, а натомість створять піші туристичні маршрути. Адміністрація парку братиме й екологічний збір, як це роблять у європейських державах, щоб не лише споживати бюджетні кошти , а й заробляти на туризмі.
Розмовляв
Василь Васильків.
Районна газета "Бойківщина"
Випуск № 13 від 30.03.2018 р
11 квітня 2018 року в приміщенні Нижньотурівської сільської ради провідним інженером о/з лісу Ковальчин В.В. було проведено зустріч з жителями сіл Верхній Турів та Нижній Турів на тему: «Охорона лісу від самовільних порубок лісу, від браконьєрства та охорона лісу від пожеж». До відома громадян було доведено про відповідальність за незаконну порубку, підпал трави та браконьєрство та штрафи, які накладаються згідно чинного законодавства. На інформаційному стенді було розміщено плакати на протипожежну тематику. 
З огляду на тяжкість наслідків нещасних випадків і захворювань, пов’язаних з працею на виробництві та намагаючись привернути увагу світового співтовариства до створення належних умов праці для людини за принципом пріоритетності її життя та здоров’я, Міжнародна організація праці (МОП) щороку відзначає Всесвітній день охорони праці. Згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006 встановлено національний День охорони праці, який щороку відзначається 28 квітня, що збігається в часі із Всесвітнім днем охорони праці.
