Боринський лісгосп

Державне підприємство “Боринське лісове господарство” розташоване в західно – північній частині Львівської області на території Турківського адміністративнго району.

За геоморфологічним районуванням П.М. Цися територія держлісгоспу знаходиться у стрийсько-сянківському Верховинському фізико-географічному районі.

Рельєф території – гірський і представлений декількома хребтами розчленованих річкою Яблунька і Стрий, які протікають по території ДП "Боринське ЛГ" з півночі на південь. Напрям потоків, що впадають в ріки залежить від напрямку хребтів.

Територія ДП "Боринське ЛГ" розташована в басейнах річок Стрий, яка є притокою Дністра. Гідрологічна сітка розвинута добре. Притоки ріки мають вузькі долини, а місцями формують каньони. Русла рік і їх притоків кам’янисті. Ширина ріки сягає 30 м, глибина 20-180 см, швидкість течії 2,7 м/с. Протяжність 52 км.

Про ліс, звірів та …

Ліси, є своєрідним резерватом для лісових мешканців, природним середовищем їх перебування та розмноження. Сама природа поєднала фауну з лісом, адже життя більшості її представників нашого краю нероздільна з лісом, є елементом лісу його невід’ємною частиною. Для лісових мешканців ліс є домівкою в якій вони живуть, розмножуються, знаходять захист і корм. Чим складніша структура лісових насаджень і різноманітний породний склад, чим пишніша рослинність всіх ярусів, тим багатший тваринний світ. Лісові мешканці використовують не лише поверхню землі з трав’яним покривом а також стовбури, дупла та крони дерев, повалені дерева і чагарники, плоди та насіння, гриби та ягоди. Тваринний і рослинний світ постійно переплітаються між собою, і цей взаємний зв’язок найтісніше виражається в лісових формаціях.

Лісові мисливські види звірів і птахів відносяться до основних компонентів лісового біогеоценозу тому використання цієї групи фауни в мисливському господарстві нероздільне з правильним науково обґрунтованим лісокористуванням.

В минулому різноманітне використання деревини, інтенсивне скотарство, гідромеліорація, забруднення цілих акваторій отрутохімікатами, необґрунтований промисел окремих звірів, потреба в родючих ґрунтах, яка досягалася шляхом випалювання і викорчовування лісів, гірничо-видобувна промисловість – все це за короткий час призвело до катастрофічного скорочення лісів та первозданних природних біогеоценозів. Внаслідок цього не тільки збільшилися площі безплідних земель, а також змінився клімат, зникли окремі види фауни, значно зменшились природні багатства низки країн. Так було, але це робили не фахівці лісоводи або мисливствознавці, це робили заготівельники м’яса, хутра, пір’я, ікри та інших продуктів життєдіяльності. Першими захисниками таких безчинств були власне знаючі спеціалісти, які споконвіку традиційно сіяли орали та збирали урожай, вирощували та помірковано рубали ліс, охороняли та полювали на звірів, і свої знання та традиції берегли, навчали та передавали з покоління в покоління. Згодом накопичена суспільством система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на довкілля стали наукою. Люди навчаються, здобувають освіту та досвід і працюючи за фахом використовують свої знання для блага суспільства та природи. Але не завжди фахівці в стані самотужки вистояти перед пресом свавілля розгнузданого бюрократичного механізму. Особливо коли не професійно, не порадившись і не вислухавши думки науковців та всебічно не проаналізувавши до чого призведуть такі дії, приймають важливі рішення.

Фахівці лісового та мисливського господарства, як ніхто інший знають, що нерадиве втручання в природне середовище, може призвести до зміни біотопів або погіршення їх якості. В свою чергу такі зміни прямо відображаються не тільки на чисельності якогось окремого виду фауни, вони цілком порушують, зменшують його ареал або знищують. Прикладів ігнорування істинних знань і досягнень у веденні мисливськогосподарської діяльності чимало. Безслідно зникли з нашої території тури та інші древні види. За останні двісті років практично зникли зубри, сарни, лосі, річкові бобри, хохуля, перегузня та інші. І тільки фахівцями-мисливствознавцями, працівниками мисливських господарств, зусиллями мисливців та аматорів природолюбів вдалося відновити популяції окремих видів на які зараз можна полювати.

Незважаючи на означене вище у нас є вдосталь зелених «розумників» котрі вважають основними кривдниками лісу – лісників, а тваринного світу і живої природи - полювання, а мисливців - її злісним ворогом і винуватцями появи Червоних книг. Ще більше дратує коли ці «блазні в зелених халатах» публічно відпрацьовують чужі гроші завдаючи шкоди країні в якій живуть, і називають себе стражами флори та фауни і цим вправно вводять в оману частину суспільства. Але якби не старалися самозванці «природолюби», самозванці експерти, що самовизначилися «адвокатами» в природничих питаннях, для яких охорона та захист природи і фауни є просто самоціль, повинні отямитися та зрозуміти, що без фахового підходу до вирішення теоретичних і практичних проблем природокористування, від їхньої любові та «благородних» покликань наскрізь просочених ідеалізацією природи, - користі не буде. Ні природі, ні лісу, ні звірам ані нашому суспільству не потрібна така абстрактна любов, та й нашої любові ні фауна ні флора не потребують. Їх просто потрібно розумно берегти, охороняти повну гаму видового розмаїття, постійно примножувати та раціонально використовувати.

Треба з повагою ставитися до найменшого живого сотворіння, і правильно розуміти всі складнощі взаємозалежності оточуючого нас середовища та фахово вирішувати всі наболілі проблеми. 

Інколи в окремих зелених «природолюбів» побутує хибна думка, що тільки мисливці і процес полювання впливає на чисельність звірів та птахів. Насправді крім справжніх мисливців, є ще й добре озброєні, технічно забезпечені в переважній більшості самодостатні ділки, які вміло роблять вигляд, що вони мисливці. Власне через таких озброєних злочинців і викривляється суспільна думка про мисливців та полювання в цілому. Крім цього в суспільстві є горстка людей вічно невдоволених. Вони використовують будь-яку ситуацію в свою користь, застосовують піар-технологію тільки для того, щоб когось звинуватити в його професійній діяльності, намагаються формувати негативну суспільну думку і при цьому самі залишаються на виду у суспільства не зробивши для нього ані для довкілля нічого корисного.

А загалом боляче коли до їхньої думки прислуховується частина суспільства, а не до думки науковців та спеціалістів за фахом.

 

Начальник відділу охорони, захисту лісу

та мисливського господарства

В. Бурмас

Львівського ОУЛМГ
 

Поєднання лісів, науки і людей

З 18 по 22 вересня в німецькому місті Фрайбург проходить ювілейний конгрес IUFRO (Міжнародної Спілки Лісових Дослідницьких Організацій), присвячений 125-річчю створення цієї організації. Заснована 17 серпня 1892 року Асоціаціаціями Лісових Експериментальних Станцій Німеччини, Австрії та Швейцарії Спілка виросла до світової організації, яка репрезентує більш ніж 15000 вчених-лісівників з понад 600 організацій - членів у 126 різних країнах.

На конгресі обговорюються п'ять основних тем:

- Ліси для людей;

- Ліси і зміни клімату;

- Ліси і лісові продукти для зеленого майбутнього;

- Біорізноманіття, екосистемні послуги і біологічні інвазії;

- Взаємодії лісу, ґрунту і води.

В роботі конгресу бере участь делегація вчених-лісівників та лісівників-практиків з Львівщини, яка вивчає найсучасніші теоретичні і прикладні розробки у лісовому господарстві та лісовій політиці. Зокрема, обговорюються питання впровадження засад наближеного до природи лісівництва з вченими із провідних університетів Європи та Північної Америки.

На фото: Спілкування начальника Львівського ОУЛМГ Анатолія Дейнеки

з президентом Ради лісівників Німеччини Георгом Шірмбеком

На фото: Зустріч з головою конгресу проф. Костянтином фон Тойффелем

На фото: Обговорення засад наближеного до природи лісівництва

з професором Вільямом Кіттоном (університет Вермонту, США)
 

З чого починається ліс (відео)

17 вересня працівники лісової галузі України святкували професійне свято – День працівника лісу. Із цієї нагоди лісівники Львівщини спільно з ТРК «Львів» підготували фільм «З чого починається ліс».

Запрошуємо до перегляду.

https://www.youtube.com/watch?v=pyTIgyqS3tE

 

 

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

Відсвяткували професійне свято

14 вересня, у переддень свого професійного свята ДП «Боринське лісове господарство» провело урочисті заходи щодо святкування Дня працівника лісу. Було проведено святкову нараду та ряд працівників було нагороджено почесними грамотами та грошовими преміями, а саме:

-       Почесною Грамотою Державного агентства лісових ресурсів України нагороджено головного лісничого Земана Віталія Васильовича

-       Почесною грамотою  Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства нагороджено тракториста Романчака Ярослава Ярославовича

-       Грамоти від керівництва Турківської районної ради отримали: головний бухгалтер Малець Тарас Іванович; головний інженер Турянський Михайло Ярославович та майстер лісорозсадника Бодак Сергій Омельянович

- Грамоти від керівництва Турківської районної адміністрації: лісник Яблунського лісництва Пиптик Віктор Петрович та шофер Чолавин Василь Юрійович

- Визначені кращими серед лісництв:

ІІ місце – Боринське лісництво та Мохнатське лісництво

ІІІ місце – Верхньовисоцьке лісництво

 Також всіх працівників та ветеранів підприємства було відзначено грошовими винагородами.

Прес-служба підприємства

 

 

 

ЛІС – ЯК ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ: Він потребує щоденної уваги і турботи

Лісове господарство – основна галузь життєдіяльності нашого Карпатського регіону, яка, попри всі «буревії», тримається на плаву, створює робочі місця, в рамках чинного законодавства формує місцевий бюджет, в міру можливостей – презентує район. Очевидно, через це й має таку постійну увагу з боку громадськості, щораз відбиваючись від критики. Чого гріха таїти, іноді цілком об’єктивної, а часто бува й упередженої.

Про деякі аспекти лісівничих буднів та тривожні віяння сьогодення наша розмова з директором ДП «Боринське лісове   господарство», депутатом Львівської обласної ради Михайлом Ільницьким.

– Останніми роками лісівнича тема є досить популярна. Все частіше на адресу ваших колег та підопічних сиплються звинувачення щодо неналежного стану ведення господарства. Лунають пропозиції взагалі про заборону суцільних рубок. На Вашу думку, чим продиктована така пильна увага до лісу?

– Я переконаний, що це пролобійована відповідними політичними силами, добре спланована інформаційна атака, щоб показати, ніби лісові господарства неспроможні виконувати покладені на них функції. А заборона рубок, про яку так багато зараз говорять, призведе до фінансового занепаду підприємства, а  там, дивись, і банкрутства. В такій ситуації зрозумілий  й фінал – приватизація держлісгоспів. Недавнє рішення Уряду України є яскравим свідченням цього. Як відомо, ним дозволено передавати в довготривалу концесію аеропорти, дороги і ліси, з майбутнім правом викупу.

– «Мудре» й для багатьох незрозуміле слово, за яким криється велика афера, чи не так?

– Маєте рацію. Все робиться для того, щоб контроль над лісами змогли отримати великі олігархічні приватні компанії. Вони, зрозуміло, в такій ситуації будуть диктувати свої правила гри, спрямовані на те, щоб отримати максимальну вигоду при найменших витратах. Це, природно, відіб’ється на звичайних громадянах, які, в принципі, мають вільний доступ до лісу, а в умовах приватної власності все буде чітко обумовлено. Скажімо, щоб мати можливість збирати гриби чи ягоди у приватних угіддях, потрібно буде для цього оформити лісові квитки, та й доступ до лісу може бути в значній мірі обмеженим, адже там буде власник – такий собі панич, й диктуватиме умови виключно вигідні для нього, а не для людей.

– Михайле Михайловичу,  сьогодні є  ще багато людей, що добре пам’ятають радянські часи й порівнюють ведення лісового господарства з тодішнім, віддаючи перевагу минулому. В чому тут проблема?

– Треба розуміти, що лісова галузь за радянських часів мала державне фінансування. Скажімо, лісника забезпечували, починаючи від шкарпеток аж до галстука, а також всім необхідним реманентом. Зараз держава нам не виділяє практично ні копійки, а тому, щоб придбати усе необхідне, треба заробити кошти, відповідно, зрубавши й реалізувавши ліс. Це стосується й закупівлі техніки, яка сьогодні коштує надзвичайно дорого. Іноді, не маючи змоги це зробити, лісівники використовують застарілу, яка під час трелювання  їде до кожного пенька, знищуючи грунт та підріст. Через це й лісовідновлення проходить не так, як би хотілося.

– А який ідеальний варіант господарювання в лісі?

–     Маємо чудові приклади Австрії, Швейцарії, сусідньої Польщі та багатьох інших розвинутих європейських країн. Там раз в десять років лісівники заходять в квартал чи урочище й забирають частину стиглих та хворих дерев, які можуть, скажімо, в разі буревію, впасти й пошкодити інші, залишаючи на гектар 352 м куб.  дерев різного віку. Це можна порівняти із зубами людини, коли лікар забирає хворі, а залишає здорові.

– Складна і дискусійна  тема – лісовідновлення. Коли ліс рубають і вивозять, люди бачать, а як він росте від маленького – не завжди помітно.

– Найкраще лісовідновлення – природнє. Це коли збережено самосіви. Вони приживлюються й проростають без людського втручання.   Тоді лісові угіддя є набагато стійкішими  до хвороб та температурних коливань. А в нас ще збереглася радянська система посадки. Ще донедавна вирубану ділянку зачищали від порубочних решток, при цьому знищували верхній родючий шар землі, без якого саджанці приживаються надто важко.

У нашій державі треба приймати нормативні акти, які  б базувалися на висновках науковців щодо рубок і щодо посадки. Заготівлю робити так, щоб не наносити шкоди молодим саджанцям.

– Михайле Михайловичу, а як лісівники визначають собі ділянки для рубок?

– Я не один раз зустрічався з великим нерозумінням цієї проблеми. Пересічні громадяни, громадські активісти часто вважають, що лісівники самі йдуть собі в ліс, вибирають ділянку якомога кращу, і  процес пішов… Насправді ж треба розуміти, що тим займається лісовпорядна партія, яка проводить ревізію раз в десять років й намічає нам роботу на цей період. Вона  не є залежною від директора лісгоспу чи ще  когось. Як сьогодні модно казати, це такі собі незалежні експерти.

–     А чи можливо, що під час відводу рубки на тій чи іншій ділянці, поряд з офіційно визначеною кубомасою,  якусь частину деревини залишали не облікованою, як у нас кажуть, на гендель?

– Якщо скажу, що таке неможливе, буду нещирим. Різне може бути. Можу сказати про наше підприємство, де точно таким ніхто ніколи не займався. Згідно нормативів, є десять процентів похибки при відводах. Людина, що  визначає лісосіку, бачить дерево знизу й візуально здоровим. Насправді ж,  красивий стовбур, на перший погляд, ділова деревина, може бути гнилим й годитися лише на дрова. Тоді в такій ситуації обсяги заготівлі можуть змінюватися. Це, що згідно плану, мало б бути діловим й реалізовуватися за однією ціною, продаємо значно дешевше – як дрова паливні. Треба розуміти й те, що відводи  роблять люди (ланка) не ті, що рубають, тому їм немає сенсу щось в цьому плані видумувати.

Хоча ще  раз наголошую, в цьому плані можуть бути й зловживання. Поряд з переважною більшістю чесних й порядних людей, завжди знайдуться ті, що захочуть нагріти руки. Це так званий людський фактор.

– Нещодавно районами області прокотилася хвиля, де на сесіях районних рад розглядалося питання про заборону суцільних рубок.

– Зразу скажу, що подібні рішення є незаконними. Ніхто не дав право, навіть й органу місцевого самоврядування, втручатися в господарську діяльність державного підприємства, яка визначена нормативними актами, рішеннями та постановами профільного міністерства. Для прикладу,  після прийняття рішення про заборону рубок в Золочеві місцевий «Галсільліс» звернувся до суду, й воно було відмінено. У наших сусідів, старосамбірчан, де також було прийнято подібне рішення, його банально не виконують. То скажіть мені, будь ласка, який сенс займатися отаким популізмом. Чи не краще сісти лісівникам, депутатам різних рівнів, активістам й обговорити ту чи іншу проблему, а згодом й зреалізувати її з користю для  району.

– Михайле Михайловичу, лісівникам постійно дорікають, що вони отримують якісь надприбутки від експорту деревини, який, щоправда, останнім часом  призупинено.

– Це також досить цікава й дискусійна тема, яка потребує  глибшого розуміння, аніж сьогодні бачимо серед широкого загалу людей. Так, за кордон ліс продавали за дещо вищою ціною, аніж на внутрішньому ринку. Але для того, щоб його відправити, скажімо, в Словакію, необхідно було понести значні затрати. Для прикладу,  щоб доставити   1 м куб. деревини  до кордону, ми затрачали 141 гривню. А коли експорт було заборонено, на аукціоні деревину викупили підприємства, що займаються переробкою в межах України, ліс забирають у нас з місць, наближених до лісосік. Затрати при цьому значно зменшені. Ми не возимо його, скажімо з Мохнатого аж на станцію у Нижню Яблуньку, а вантажимо машини безпосередньо в Мохнатому.

– Повертаючись до можливої приватизації лісів,  стає незрозумілим: а з чим залишаться громади,  які ось-ось будуть сформовані?

– У такій ситуації з величезними проблемами та безгрошів’ям.  Якщо підходити до їх формування виважено, по-державницькому, то все, що знаходиться в межах тої чи іншої громади, в тому числі й ліси, має належати людям, що тут проживають. Громада має утримувати  для лісу  фахівця, платити йому зарплату, а він, відповідно, дотримуючись усіх норм і правил, стежити, щоб лісове господарство велося на належному рівні. В іншому випадку немає сенсу проводити розрекламовану адміністративно-територіальну реформу.

– Нещодавно почув розмову двох мужчин, один з яких вперто стверджував, що сьогодні лісівники не здатні охороняти ліс, мовляв, взяли на допомогу бійців батальйону «ОУН».

– Як на мене, така думка є не завжди правильна, хоча мушу визнати, що сьогодні на одного лісівника припадає надзвичайно велика площа угідь – близько 800 га. Він фізично не в змозі доглянути такі величезні володіння, а тому люди іноді вираховують, де  знаходиться лісник, і зловживають. Та півбіди, коли, заїхавши в ліс, забрали сухостій чи дерева , повалені буревієм, склали після обрубки гілля, а то, буває, рубають найкращу смереку й везуть на пилораму та продають, аби придбати самогону. А бійці «ОУН», які бачили, що таке війна, мають загострене почуття справедливості, дивляться як  на роботу лісівників, так і на дії крадіїв лісу об’єктивно й неупереджено.  Більше того, вони бачать нашу роботу, так би мовити, зсередини, без прикрас і ретуші.

– Михайле Михайловичу,  кажуть, що основна проблема з крадіжками лісу – це нелегальні пилорами.

– Так, їх сьогодні хоч і стало менше, але переважна більшість, як і раніше, в необмеженій кількості купляють крадену деревину. Якщо б це було в цивілізованій державі, з чітко визначеними правилами гри, то ніхто б не дав дозвіл на їхню діяльність, якщо б перед тим підприємець не показав угоду на сировину, тобто ліс. А так, виставляючи на торги нашу продукцію,  участь у них беруть  лише один-два учасники з району. А в селах, особливо на власних подвір’ях (іноді вдень і вночі) пиляють ліс. Встановивши пилораму як лісопереробний верстат десь в стодолі, власник має  такий собі імунітет від перевірок. Хоча поруч – великі гори тирси та пиломатеріалів. Але це вже робота правоохоронних органів.

– Вам часто закидають, що надто мало відрахувань іде з лісової галузі в місцевий бюджет.

–  Не знаю, мало чи багато, але наведу цифри. У 2016 році в місцевий бюджет ми перерахували 1 млн. 531 тис. грн.,  в державний бюджет – 4 млн. 175 тис. грн., і більше мільйона –  до Пенсійного фонду. За 6 місяців поточного року , в місцевий бюджет – 634 тис. грн., в державний бюджет – 2 млн. 518 тис. грн., 656 тис. грн. – у Пенсійний фонд. Треба розуміти, що з коштів , які йдуть у державний бюджет,  частина у вигляді державної субвенції повертається в район. Щомісяця наші працівники отримують близько 600 тисяч заробітної плати, левова частка якої залишається тут, в районі. Цифри не такі вже й великі, але все ж лісівники вносять свою долю у розвиток району. Щороку ми виділяємо сотні кубів деревини погорільцям, церковним громадам.

У цьому контексті хочу навести ще одну цифру. Щороку малозабезпечені жителі району отримують на тверде паливо близько 5 млн. гривень, а  виписано дров по нашому підприємству лише на 145 тисяч гривень. Тож виходить, що держава дає людям фінансову допомогу, яка формується, в тому числі й з податків лісівників, щоб придбали для себе паливо, а вони, по звичці, пускать їх на інші потреби. У кращому випадку, дають тим, хто привозить для них цей же крадений ліс.

– Дякую за інтерв’ю.

Розмову вів

Василь Васильків.

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №35 від 01.09.2017 року

Шановні громадяни!

З наближенням вихідних та святкових днів, Львівське обласне управління звертається до Вас бути обережними з вогнем у межах будь-якої природної території, не розводити багаття у недозволеному місці, не дозволяти дітям гратися з вогнем. Не випадково на в’їздах до лісу присутні шлагбауми, аншлаги, що закликають громадян берегти ліс від вогню та від засмічення побутовими відходами.

З початку 2017 року рейдовими бригадами лісогосподарських підприємств управління складено 71 протокол на порушників вимог пожежної безпеки в лісах.

Якщо ж пожежа розгорілася, і ви не можете загасити її самотужки – якнайшвидше зателефонуйте до служби порятунку за телефоном „101” чи повідомте лісову охорону (тел. 297-61-21) або органи місцевого самоврядування.

Пам’ятайте! Тільки спільними зусиллями збережемо ліс від вогню.


Відділ охорони, захисту лісу

та мисливського господарства

Перехід до вибіркової системи рубань лісу на засадах наближеного до природи лісівництва

За ініціативи Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства та підтримки Державного агентства лісових ресурсів України, Національного лісотехнічного університету України, громадської організації «Форза», 28 серпня в конференц-залі лісотехнічного університету проведено навчальний семінар для керівників та спеціалістів державних лісогосподарських підприємств на тему: «Використання вибіркової системи рубань лісу на засадах наближеного до природи лісівництва».

У семінарі взяли участь перший заступник голови Львівської обласної ради Білоус А.В., начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства України Романовський В.Ф.,проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України Криницький Г.Т., експерт з питань лісового господарства та довкілля ГО «Форза» Дербаль Ю.Ю., генеральний директор обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» Мельник В.М., Сенюк А.І. начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, директори підпорядкованих підприємств, головні лісничі, лісничі, начальники відділів лісового господарства та керівники ланок з відведення і таксації лісосік та представники засобів масової інформації.

Перший заступник голови Львівської обласної наради Білоус А.В. відзначив, що обласною радою (рішенням від 27.09.2016 року № 249) доручено всім постійних лісокористувачів області забезпечити перехід на використання вибіркової системи рубок лісу. Обласною радою виділені кошти Національному лісотехнічному університету України на підготовку проектів змін до чинних нормативно-правових актів, які мають стати юридичною нормою на загальнодержавному рівні. Облрада готова в подальшому виділяти кошти на лісовідновлення і розвиток лісового сектора на Львівщині.

 Начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства України Романовський В.Ф. відзначив, що рубки переформування деревостанів є складним і довготривалим процесом, результат і успішність якого напряму залежить від фахового рівня лісівників. Лісівники Львівщини вже набули значного досвіду у проведенні рубок переформування. За результатами огляду ділянок рубок переформування, які проводились з 2008 року в ДП «Сколівське лісове господарство» та ДП «Стрийське лісове господарство» позитивно оцінив їх щодо досягнення лісівничої мети.

Проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України професор Криницький Г.Т. у своїй доповіді «Концептуальні засади запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва» детально зупинився на етапах проведення рубок переформування насаджень та проаналізував результати проведення рубок переформування на 8-ми науково-виробничих стаціонарах в державних лісогосподарських підприємствах Львівського ОУЛМГ з 2008 року. Також наголосив на тому, що перешкодою для ширшого застосування рубок переформування є недосконалість діючих правил рубок, над удосконаленням яких сьогодні працює група науковців Національного лісотехнічного університету України та практиків держпідприємств Львівського ОУЛМГ.

Експерт з питань лісового господарства та довкілля ГО «Форза» Дербаль Ю.Ю. зазначив, що громадськість готова підтримати проведення таких заходів і допомогти в удосконаленні нормативно правових актів, а також поділився досвідом проведення рубок переформування деревостанів в Закарпатській та Івано-франківській областях та сусідніх Європейських країнах.

На завершенні семінару начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека подякував всім учасникам семінару і наголосив, що після сьогоднішньої теоретичної частини в подальшому будуть проводитись польові семінари для навчання спеціалістів державних лісогосподарських підприємств. Відзначив, що перехід до вибіркової системи рубань лісу на засадах наближеного до природи лісівництва - це пріоритетний напрямок ведення лісового господарства в області.

Відділ лісового господарства
Львівського ОУЛМГ

 

Посилення заходів із запобігання пожеж в екосистемах

22 серпня 2017 року відбулося засідання оперативного штабу ДСНС щодо заходів із запобігання та протидії масовим пожежам у лісових масивах, на торфовищах та сільгоспугіддях, з головами регіональних комісій з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації, на якому Віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко доручив посилити превентивні заходи із запобігання пожеж.

Найбільшу кількість пожеж зафіксовано у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Житомирвській областях.

Віце-прем'єр також додав, що останнім часом зросла кількість і навмисних підпалів.

Кількість пожеж по Україні збільшилася удвічі, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Площі, охоплені вогнем збільшились в 1,8 рази.

Голова Львівської облдержадміністрації Синютка О.М. наголосив на необхідності взаємодії із службою ДСНС у Львівській області та посиленні протипожежних заходів, з метою запобігання виникнення загорань в екосистемах.



Відділ охорони, захисту лісу
та мисливського господарства

До відома учасників ринку

Згідно графіку Державного агентства лісових ресурсів України загальні аукціонні торги необробленою деревиною заготівлі четвертого кварталу 2017 року державних лісогосподарських підприємств у Львівській області відбудуться 04 вересня 2017 року.
Торги проводитиме Товарна Біржа «Товарно Сировинна Біржа «Галконтракт».
Місце проведення торгів: м. Львів, вул. Хуторівка 35 в приміщенні конференц-залу Львівської Духовної Семінарії (2 поверх).

Аукціонні торги будуть проводитись у 2 етапи.
1 етап : аукціонні торги в електронній формі
2 етап : аукціонні торги з голосу

Прийом заявок на участь в аукціонних торгах та документів, що додаються до заявки, проводитиметься за адресою: 79011, м.Львів, Стрийський парк, буд.14 (приміщення Львівської торгово-промислової палати, кімната №7) та триватиме до 16 години 01 вересня 2017 року.

Ознайомитись з бюлетенем аукціонних торгів можна на сайті біржі https://tsbgalcontract.org.ua/
Запрошуємо усіх учасників ринку – вітчизняні деревообробні підприємства прийняти участь в аукціонних торгах.

Відділ лісових ресурсів, машин
та технологій Львівського ОУЛМГ

 

Громадське обговорення проекту Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового та мисливського господарства

Державне агентство лісових ресурсів України виносить на громадське обговорення проект Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового та мисливського господарства України на період до 2022 року.

Проект розроблений фахівцями лісової галузі, науковцями, експертами, із залученням представників Громадської ради на основі проекту Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич (завантажити).

Проект Стратегії містить загальні положення, охарактеризовує сучасний стан лісового та мисливського господарства, визначає ключові проблеми, мету, стратегічні цілі та принципи реформування, пріоритетні напрями досягнення цілей, інструменти реалізації, фінансове забезпечення, очікувані результати, моніторинг та оцінку ефективності впровадження.

Реалізація положень Стратегії сприятиме забезпеченню сталого розвитку й управлінню лісовим та мисливським господарством у лісах усіх форм власності, покращенню системи управління лісовим господарством, вдосконалення структури лісогосподарських підприємств, створення дієвої системи контролю за веденням лісового господарства, забезпечення соціального захисту лісової охорони при виконанні службових обов’язків, збільшенню площі лісів держави, збереженню біорізноманіття та невиснажливого лісокористування, задоволенню потреб суспільства в лісових ресурсах, створенню більш сприятливих умов для розвитку підприємництва, створенню нових робочих місць, зменшенню загрози деградації земель, зростанню частки продукції лісового господарства у валовий внутрішній продукт, забезпеченню зайнятості та соціальної захищеності працівників лісового сектору; зростанню інвестицій у лісову галузь, а також гармонізації норм ведення лісового господарства України до відповідних критеріїв Європейського Союзу.

Пропозиції та зауваження просимо надсилати на адресу: 01601, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 9-a (Державне агентство лісових ресурсів України) або на електронну пошту: lis_reforma@ukr.net

Проект Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового та мисливського господарства України на період до 2022 року

Проект Розпорядження КМУ

Пояснювальна записка

dklg.kmu.gov.ua

 

Гаряча лінія

Показується Фото.bmp