Жовтень 2017

Посадка лісових культур в Мохнатському лісництві

    Пріоритетним завданням лісівників завжди було і залишається лісовідновлення та лісорозведення. Осіння посадка лісу, яку проводять усі державні лісогосподарські підприємства, закликаючи долучитися до цього важливого заходу всіх охочих, хто поєднує своє життя з природою і бажає внести свою працю в примноження зеленого скарбу нашої землі, є незаперечним доказом цього.

Отже, і лісівники  Мохнатського лісницва теж долучилися до цього заходу і внесли свою працю посадки лісових культур в кв. 20 вид. 10 на біогалявині площею 0,6 га.

ДП «Львіський лісовий селекційно-насіннєвий центр» відвідала делегація з Латвійської Республіки

У п’ятницю, 27 жовтня, ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» відвідала делегація з Латвійської Республіки у складі Міністра землеробства Латвійської Республіки Яніса Дуклавса, заступника держсекретаря Міністерства землеробства Рігонди Крієвінь, депутата Сейму Латвії, голови депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Україною Айнарса Межуліса, Надзвичайного та Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні Юріса Пойканса, Почесного консула Латвійської Республіки в м. Львові Володимира Гарцули. 

У зустрічі взяли участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека, перший заступник голови Львівської обласної Ради Андрій Білоус та заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації Людмила Гончаренко.

В рамках візиту гості ознайомилися із роботою підприємства, яке єдине в Україні застосовує сучасні технології в лісовому насінництві. Лісівники розповіли та показали: технологічний процес та особливості переробки лісонасіннєвої сировини, холодильні камери для зберігання насіння, технологію вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, а також початок виконання робіт по проекту створення лісового розсадника для вирощування сіянців з закритою кореневою системою.

Варто зазначити, що у 2017 році на реалізацію проекту створення сучасного лісорозсадницького комплексу Львівською обласною радою виділено лісонасіннєвому підприємству кошти в сумі 6 млн. грн. За ці кошти проводяться роботи з будівництва теплиць лісорозсадника та облаштування полів дорощування.

Начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека розповів колегам з Латвійської Республіки про стан лісового господарства Львівщини, проблеми та перспективи розвитку. Зокрема увагу було акцентовано на лісовідновленні та лісорозведенні.

Міністр землеробства Латвійської Республіки Яніс Дуклавс позитивно оцінив роботу лісівників Львівщини. Він зазначив, що лісонасіннєве підприємство рухається правильним шляхом у напрямках розвитку лісонасіннєвої справи, зокрема що стосується побудови сучасного лісового розсадника для вирощування садивного матеріалу з закритою кореневою системою.

В кінці зустрічі латвійські колеги запросили відвідати Латвійську Республіку для ознайомлення та переймання досвіду з ведення лісового насінництва та вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

 

 

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

За інформацією ДП "Львівський ЛСНЦ"

«ПРО ПРИРОДНО – ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ»

Згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат внесено зміни до деяких статей Закону України «Про природно – заповідний фонд України» (далі – ПЗФ), заборонено окремі види господарської діяльності, що загалом унеможливлює ведення мисливського господарства в об’єктах ПЗФ України. Якщо ПЗФ України має становити не менше 30%, то загалом виходить, що на 1/3 території держави заборонена інша господарська діяльність. Такого становища немає ні в європейських, ні в африканських чи інших країнах світу. 

З метою приведення окремих законодавчих актів України до міжнародних стандартів і, уникаючи конфлікту інтересів між господарсько-виробничими та природоохоронними сферами діяльності, необхідно внести зміни до окремих статей державних актів, узгодивши їх з іншими законодавчими актами таким чином, щоб вони доповнювали один одного і водночас сприяли зберігати ПЗФ. Усвідомлюючи, що ПЗФ є національним надбанням, першочерговим завданням якого є підтримка екологічного балансу територій, паралельний розвиток інших сфер суспільного виробництва не може бути поза увагою і абсолютно заборонений будь-який який вид діяльності, навіть лімітованої та науково обґрунтованої може призвести до конфліктів.

Безперечно, що законодавче забезпечення інших сфер суспільного виробництва в ПЗФ, обов’язково має передбачати збереження природної різноманітності ландшафтів, сприяти розвитку генофонду тваринного та рослинного світу і не суперечити цільовому призначенню територій та об’єктів ПЗФ. Проте, це повинно одночасно передбачати раціональне, науково обґрунтоване використання окремих об’єктів чи сфер діяльності за призначенням, яке жодним чином не вплине на початковий стан та не призведе до зміни еколого-ценотичної характеристики або структури природоохоронних територій.

Повна заборона проведення полювання в природних екосистемах, як показує практика міжнародного досвіду, жодного разу не дала очікуваних результатів. Якщо забороняти науково обґрунтоване ведення мисливського господарства, то це можна робити в окремо взятому урочищі, чи у частині ПЗФ тощо. Якщо забороняти полювати, то для цього потрібно уточнити місце, час, термін та вид на який полювання заборонено або обмежено. З міжнародної практики відомо, що тільки виважені обмеження дають бажаний результат. Навіть полювання в національних парках африканського континенту на таких великих ссавців, як слон, носоріг, буйвіл - дало свої позитивні результати, а повна заборона призводила до небажаних результатів, неконтрольованого (браконьєрського) знищення видів і катастрофічного зменшення їхньої чисельності, а натомість зростання чисельності хижаків та браконьєрів.

Незаконне полювання стало причиною винищення багатьох видів тварин тому, що елімінацією займалися браконьєри та заготівельники, а не мисливці. Якщо «ніша» пустує, то її заповнюють порушники та хижаки. Такі приклади відомі в цілому світі та з іншими видами тварин - такими як - гірські тури, козероги, марко поло, зубри та інші, чисельність яких катастрофічно зменшилася після заборони полювання. Лишень згодом науково обґрунтоване ведення мисливського господарства, лімітоване полювання, регулювання статево-вікової структури популяцій, виважені обмеження та законодавчі й нормативні акти дали результати, внаслідок чого чисельність цих видів почала зростати.

Наші національні природні парки поволі стають, а деякі уже й є, своєрідними «розплідниками» вовків і лисиць та «годівницею» браконьєрів. У таких тварин, як олень, кабан та козуля - різко спав приріст поголів’я, а з часом почнеться різкий спад чисельності, який незабаром потрібно буде довго відновлювати, а у деяких парках доведеться відтворювати втрачене, посилювати боротьбу з браконьєрством та регулювати чисельність вовків і інших хижаків.

Абсолютна заборона вигідна тільки нашим ворогам, які те і роблять, що займаються шкідництвом, вносять недолугі пропозиції до законів, чим спричиняють казуїстику у законодавчій базі і завдають непоправимої шкоди нашому довкіллю та суспільству, вдаючи з себе невинних «зелених» та вічно ображених природолюбів, які нічого корисного у своєму житті не зробили для тваринного світу чи довкілля у цілому. 

Удосконалення законодавчої бази природоохоронних і інших державних актів має відповідати міжнародним стандартам і спрямовуватися на впровадження еколого-економічних засад та досягнення максимальної величини екологічного, економічного та соціального ефектів від його запровадження. Задля досягнення цього потрібно переглянути та оновити чинну законодавчу і нормативно-правову базу нашого природоохоронного законодавства. Необхідно врахувати зарубіжний досвід, прислухатися до думки профільних науковців та спеціалістів і, у співпраці з державними та громадськими організаціями, сформувати та подати ефективні пропозиції до низки Законів України.


                                                                                                          Начальник відділу охорони, захисту
                                                                                                             лісу та мисливського господарства 
                                                                                                           Львівського ОУЛМГ

                                                                                                                В. Бурмас

Природне поновлення ялиці білої

Поновлення лісу – відтворення основного компоненту лісу – деревної рослинності. Поява деревостану сприяє формуванню лісового середовища, інших компонентів лісу, як рослинних, так і тваринних, характерних для нього підліску, живого ґрунтового покриву. Таким чином, поняття поновлення лісу можна розглядати у широкому біогеоценотичному розумінні.

Природне поновлення відбувається стихійно, але регулюється різними лісогосподарськими заходами. Воно може скорочувати термін лісовирощування, якщо виникає попередньо під покривом материнського лісостану.При природному насіннєвому поновленні лісу молоде покоління генетично і екологічно краще відповідає конкретним лісорослинним умовам: клімату, ґрунту. За сприятливих умов успішне природне поновлення вимагає менших зусиль і витрат коштів.

Природне поновлення в Боринському лісництві кв.24

Природне поновлення в Боринському лісництві кв.24

                                                                                                Прес-служба підприємства

ЗБІР ЛІСОВОГО НАСІННЯ

Осінь – це чудова пора року. Часто її називають золотим періодом, тому що все навколо покривається золотом. Для лісівників - це особливий період.

Основною умовою створення господарсько-цінного лісового насадження є забезпечення підприємства високоякісним насінням. Заготівля високоякісного насіння, його переробка і зберігання необхідно для виконання лісокультурних робіт та досягнення високих показників у робіт з лісовідновлення та лісорозведення.

У кінці вересня на початку жовтня у державних підприємствах, розпочалася заготівля насіння головних лісоутворюючих порід, від якості якого залежить майбутній посадковий матеріал.

Не осторонь цього процесу і ДП "Боринський лісгосп". Так на 2017 рік заплановано заготовити 650 кілограм насіння основних лісоутворюючих порід (ялиця,бук, явір, модрина, ялина,дуб).

На сьогоднішній день на підприємстві, найбільше у Львівській області заготовлено 5700 кг шишки ялиці білої у виході на отримання понад 500 кг чистого насіння, де можна посадити 100 га, насіння явір- близько 50 кг, насіння дуба - 60 кг. Все заготовлено насіння підлягає обов'язковій перевірці, якості в ДП "Львівський лісовий селекційно насіннєвий центр" і лише після отримання відповідного сертифікату про якість насіння, воно може бути висіяне в господарстві. 

                                                                                         Прес-служба підприємства

Досвід Німеччини закладено в проекті Стратегії реформування лісового господарства України, - Христина Юшкевич

На цьому тижні делегація Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини за підтримки Німецько-українського агрополітичного діалогу перебуває в Україні з метою обговорення подальшої співпраці з Державним агентством лісових ресурсів України та підтримки реформування лісового господарства. Також до складу делегації входять науковці з Німеччини та Австрії.

«Німеччина має багатовікові традиції ведення лісового господарства. Для України зараз дуже цікавий цей досвід. Особливо в питаннях ефективної реалізації суспільних вимог щодо лісокористування. У нашому проекті Стратегії реформування ми також заклали основні німецькі принципи, зокрема, стосовно розподілу господарюючих та контролюючих функцій», - повідомила Голова Держлісагентства Христина Юшкевич.

У свою чергу, керівник департаменту з питань європейської та міжнародної лісової політики Федерального Міністерства Матіас Швьорер підкреслив, що   Україна має свої особливості, і тому нам необхідно виробити власні кроки для вирішення окремих питань.

Під час сьогоднішнього семінару розглядатимуться питання ефективного державного управління сталим, багатофункціональним лісокористуванням, інструменти для координації державних завдань, статистичні основи для державного управління лісами, прозорості та попередження корупції в управлінні державними лісовими площами.

Окрім того, німецька делегація відвідає низку лісових господарств України з метою обміну досвідом та напрацювання спільних подальших кроків для реформування лісової галузі України.

У ДП "Боринський лісгосп" тривають осінні лісокультурні роботи

Посадка культур у Боринському лісництві кв.24

На Львівщині триває осіння лісокультурна компанія

На сьогоднішній день державними лісогосподарськими підприємствами Львівського ОУЛМГ розпочато осінню лісокультурну компанію. Загалом від початку року лісогосподарськими підприємствами посаджено 1179 га лісових культур, в тому числі 135 га – за кошти обласного бюджету згідно «Програми розвитку лісового господарства області на 2017 – 2021 роки». Зокрема цієї осені за кошти обласного бюджету буде створено біля 80 га нових лісів. 

Також підприємствами здійснюється підготовка грунту на ділянках, де буде проводитись лісовідновлення у наступному році. 

З метою формування майбутніх цільових насаджень головних лісоутворюючих порід, лісогосподарськими підприємствами проведені агротехнічні догляди на площі більше 9 тис. га і лісівничі догляди за лісовими культурами і молодняками на площі більше 1100 га.

Відділ лісового господарства
Львівського ОУЛМГ

 

Детальніше »

Посилено відповідальність за незаконну рубку лісів

Під час проведення патрулювання рейдовою групою ДП "Боринське лісове господарство" затримано гр. С., жителя с. Либохора, який 9 жовтня вчинив незаконну рубку одного дерева, породи бук, у загальнозоологічному заказнику "Либохорівський", який належить до природно-заповідного фонду України. Даним лісопорушенням завдано збитків на суму 6835 гривень. Матеріали скеровано на розгляд у Турківське відділення поліції.

Хочу зазначити, що вступив у дію Закон України "Про внесення деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат", згідно якого внесено ряд змін, які посилюють відповідальність за незаконну рубку лісів. Так, даним Законом внесено зміни в ст. 246 КК України, де незаконна вирубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насаджень, що заподіяна істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та обєктах природно-заповідного фонду, або в інших, особливо охоронюваних лісах, карається штрафом від трьохсот до п*ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто мінімальний штраф тепер буде від 5100 грн. до 8500 грн. - авт.) або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Така дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, карається більш строго-обмеженням волі на строк від двох до п*яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Дотепер порушники обмежувалися тільки штрафом у 850 гривень, що їх не дуже зупиняло. Зараз, як бачимо, відповідальність посилилася. Тому застерігаємо громадян від самовільних рубок в об*єктах узаконеного природно-заповідного фонду. Навіть випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продукців, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони), тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Газета "Бойківщина" №41, 2017                                                                               Віталій Земан                                                                                                                                                                                          головний лісничий ДП "Боринське ЛГ"  

Держлісагентство: для функціонування лісового господарства необхідно 710 млн гривень

Зараз відбувається формування бюджету на наступний 2018 рік. На жаль, у ньому майже не закладено коштів на ведення лісового господарства. Потреба складає 710 млн гривень. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час наради під головуванням Президента України у Івано-Франківську.

Володимир Бондар зазначив, що в системі Держлісагентства ведення лісового господарства здійснюють 360 державних підприємств. Не усі мають можливість і ресурс для самофінансування. Лісгоспи Півночі та Заходу країни, які мають достатньо лісових ресурсів в управлінні, можуть покривати витрати на ведення лісового господарства за рахунок продажу деревини.

«У той же час, у підприємств Півдня та Сходу, де лісистість території є мізерною (до 5%), а ліси виконують функцію попередження пилових бурь, ерозії та опустелювання, ведення лісового господарства є нерентабельним та потребує державної підтримки», - наголосив заступник Голови відомства.

Він пояснив, що до 2016 року така підтримка існувала. Однак, вже два роки до існуючих проблем в лісовій галузі додалась ще одна – відсутність фінансування з державного бюджету.

«У результаті зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень на малопродуктивних і деградованих землях, відсутня можливість здійснювати попереджувальні протипожежні заходи в лісах, підвищився ризик виникнення лісових пожеж (лише протягом 2017 року понад 2000 випадків), осередків шкідників і хвороб лісу. Нині на кожному з не ресурсних підприємств залишився один водій на п'ять пожежних автомобілів», - повідомив Володимир Бондар.

За його словами, без державної підтримки лісівники Півдня та Сходу не можуть виконувати свої обов’язки. З початку 2016 року і на сьогодні звільнилося понад 2000 висококваліфікованих фахівців галузі.

«Одним із факторів припинення фінансування було намагання створити єдину лісову компанію. Але це не відповідає та навіть суперечить принципам децентралізації влади, веде до зменшення наповнювання обласних, районних бюджетів, зменшення ролі лісового господарства у життєдіяльності місцевих громад, скорочення працюючих в сільській місцевості», - зазначив він.

Також заступник Голови Держлісагентства звернув увагу на те, що минулого року лісгоспи сплатили більше 4 млрд грн. податків.

«Необхідно відновити бюджетне фінансування, щоб зберегти надбання минулих поколінь, попередити необоротність ерозійних процесів. Ліси Півдня та Сходу забезпечують екологічну стабільність держави і потребують посиленого захисту та охорони», - наголосив Володимир Бондар.