Вересень 2017

Цікавий урок природознавства для школярів

Сьогодні, 28 вересня до ДП «Боринське лісове господарство» завітали школярі Турківського НВК. Вони оглянули лісорозсадник, багато нового дізналися про рослини, їх походження, дендрологічні особливості та декоративні властивості, ознайомились з роботою по вирощуванню садивного матеріалу як у відкритому грунті так і в контрольованому середовищі (теплицях). Найбільше дітям сподобалися оранжерея та центр відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин, де вирощуються саджанці туї, самшиту, гінкго, ялівцю та барбарису та багато інших. Змістовну та цікаву екскурсію провів головний лісничий Віталій Васильович Земан.

Прес-служба підприємства

 

 

 

З початком жовтня на Львівщині розпочнеться осіння лісокультурна компанія

Сьогодні, 27 вересня 2017р. відбулося засідання колегії Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке провів начальник управління Анатолій Дейнека. Участь в засіданні взяли члени колегії, директори державних лісогосподарських підприємств. 

На порядок денний засідання колегії було винесено наступні питання.

З першого питання про стан та перспективи розвитку лісо-насіннєвої справи на підприємствах Львівського ОУЛМГ виступив головний спеціаліст відділу лісового господарства Репех В.П., який зазначив щодо доцільності проведення державними лісогосподарськими підприємствами спільно з ВП «Лісонасіннєва лабораторія, НЛТУ України та УкрНДІгірліс в першому півріччі 2018 року інвентаризації всіх об’єктів постійної лісонасіннєвої бази на предмет їх відповідності вимогам встановлених нормативних документів.

Про стан правової роботи на підприємствах Львівського ОУЛМГ колегію інформував головний спеціаліст – юрисконсульт Гук Н.І. Він акцентував увагу на важливості структури юридичної служби в кожному лісогосподарському підприємстві. Також запропоновано провести круглий стіл щодо роз’яснення антикорупційного законодавства.

З інформацією про стан роботи з кадрового забезпечення підприємств лісового господарства виступив головний спеціаліст з кадрового забезпечення Балич І.Д. Він звернув увагу директорів підприємств на виконання рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.06.2016 року №19 «Про порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також наголосив. що постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1180 внесено зміни до постанови від 03.09.2008р. №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки».

Про стан бухгалтерського обліку та достовірність звітності на підприємствах Львівського ОУЛМГ інформувала головний спеціаліст з бухгалтерського обліку Крюченкова Н.В Вона зауважила, що у зв’язку із завершенням звітного періоду 3 кварталу необхідно звернути особливу увагу на достовірність ведення бухгалтерського обліку і якісне складання звітностей. Також, поінформувала про необхідність розміщення публічної інформації щодо фінансової звітності на сайті e-data.

 

Підсумовуючи виступи доповідачів начальник управління Анатолій Дейнека наголосив на необхідності активізації діяльності керівників державних лісогосподарських підприємств та працівників відповідних підрозділів по кожному напрямку розглянутих питань.

У питаннях різного було акцентовано увагу керівників підприємств щодо активного залучення до осінньої посадки лісу представників ЗМІ, громадськості та учнів шкільних лісництв, а також широко проводити інформаційно-роз’яснювальну компанію щодо висвітлення проблеми масового всихання соснових насаджень по підприємствах Львівського ОУЛМГ, відповідно до розробленого медіа-плану.

По всіх питаннях порядку денного колегія ухвалила відповідні рішення.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

 

Громадська Рада при Львівському ОУЛМГ активно долучається до вирішення проблемних питань лісового господарства області

Сьогодні, 26 вересня у залі засідань управління відбулось засідання Громадської ради при Львівському обласному управлінні лісового і мисливського господарства. Участь у засіданні взяли члени Громадської ради, начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека та спеціалісти обласного управління. 

З інформацією про стан та перспективи розвитку лісонасінної справи на підприємствах області виступив голова комісії з лісового господарства Громадської ради Репех В.П.

Він повідомив, що щороку державними лісогосподарськими підприємствами управління проводяться обсяги з лісовідновлення на площі понад 3тис. га. З них частка штучних лісових культур становить близько 1400 га. Всі зруби заліснюються і площа лісовідновлення переважає площу зрубів та становить 105 %, за рахунок залісення свіжих зрубів. Пріоритетним завданням роботи лісогосподарських підприємств є приділення особливої уваги максимальному використанню потенціалу природного відновлення лісів.

 

Для забезпечення потреб садіння лісових культур на підвідомчих підприємствах функціонують 192 одиниць розсадників загальною площею 152 га. Станом на 01.09.2017 року підприємствами управління заготовлено 650 кг насіння. Основна частка насіння буде заготовлена восени 2017 року, це зокрема жолуді дуба – 30000 кг, бука – 360 – кг, ялиці білої – 300 кг та понад 4000 кг насіння інших порід. 

На даний час розпочато переробку шишки ялиці білої в ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр». Варто відзначити, що на підприємстві організовано переробку та зберігання лісонасіннєвої сировини хвойних порід із застосуванням сучасного обладнання австрійської фірми «Тхорбауер інженірінг». Це зокрема такі основні технологічні процеси – підсушування, обезкрилення, очищення та зберігання насіння. З 01.01.2007 року перероблено понад 700 тон сировини та одержано більше 30 000 кг високоякісного насіння хвойних порід.

По другому питанні порядку денного «Про стан кадрового забезпечення підприємств Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства» виступив головний спеціаліст з управління персоналом Львівського ОУЛМГ Балич І.Д. 

Середньооблікова чисельність штатних працівників за серпень поточного року складала 3150 осіб. В сфері управління працює 1042 працівники, які відносяться до державної лісової охорони, що складає 35,5 % від загальної кількості працюючих. 100 % керівників лісогосподарських підприємств мають повну вищу освіту за спеціальністю «Лісове господарство». Виконання завдання з підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів управління в Укрцентркадриліс та Карпатському регіональному навчальному Центрі за 2016 рік (підвищили кваліфікацію – 91 працівник та 8 місяців 2017 року (40 осіб) складає 100,0 %.

На підприємствах управління помітна позитивна динаміка зростання кількості учнівських лісництв і чисельності її членів. На сьогодні на підприємствах Львівського ОУЛМГ функціонує 55 учнівських лісництва, а чисельність їх членів складає 921 особу середнього та старшого шкільного віку. Найбільш активними в організації профорієнтаційної роботи виявились Дрогобицький, Бродівський, Самбірський, Сколівський та Славський лісгоспи.

Після виступів доповідачів відбувалась жвава дискусія та обговорення заслуханих питань. 

Зокрема, в ході обговорень було акцентовану увагу на проблемі масового всихання соснових насаджень по підприємствах Львівського ОУЛМГ. Начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека повідомив, що на даний час по області площа всихання становить 3436га. Всихання соснових лісів вже названо “біологічною пожежею” та має загрозливий стан, тож проблема потребує термінового прийняття відповідних рішень та здійснення необхідних заходів з оздоровлення лісів.

Спільно було обговорено ряд пропозицій щодо можливостей вирішення зазначеного питання та прийнято рішення створити редакційну комісію по підготовці звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України, Кабінету Міністрів України щодо ситуації, пов’язаної з масовим всиханням соснових насаджень та оперативного внесення відповідних змін до Санітарних правил в лісах України.

При цьому, спільно будуть напрацьовані звернення щодо необхідності забезпечення державного фінансування лісової галузі, насамперед щодо фінансування лісгоспів південних та східних областей.

Також підтримано пропозицію звернутись до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збільшення місць державних замовлень на підготовку фахівців лісового господарства.


Прес-служба Львівського ОУЛМГ

 

Україна та Німеччина розширюватимуть співпрацю у галузі лісового господарства

Підтримка реформування лісової галузі України, співпраця наукових установ України та Німеччини, шляхи вирішення проблеми масового всихання лісів є основними темами для розширення співробітництва з Федеральним Міністерством продовольства та сільського господарства і Німецько-українським агрополітичним діалогом. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час візиту української делегації до Німеччини.

Протягом п’ятиденного візиту українська делегація у складі представників Мінагрополітики, Мінприроди, Держлісагентства, наукових установ та громадських організацій вивчала досвід та напрацьовувала шляхи співробітництва щодо ефективного управління стійким багатофункціональним лісовим господарством.

Основними завданнями та темами під час візиту були:

- вивчення структури лісу, відношення в сфері права власності, ринок деревини;

- специфіка приватних лісових угідь;

- вимоги суспільства щодо користування лісом, основні принципи політики у сфері лісового господарства;

- державне управління користування лісом (завдання держави та державне ведення лісового господарства).

Під час зустрічі з представниками Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини сторони обговорили національну політику в сфері лісового господарства.

Окрім того, відбулося обговорення питання системи управління лісами. Зокрема, у Німеччині розділені функції господарювання та контролю за лісами.

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар звернув увагу на те, що в розробленому проекті Стратегії розвитку та інституціонального реформування лісового господарства України також передбачено розподіл цих функцій.

«Україна є унітарною державою, а Німеччина – федеративною, однак основні принципи ведення лісового господарства дуже схожі. Питання розподілу функцій господарювання та контролю закладено в проекті нашої Стратегії. Це призведе до того, що буде усунутий конфлікт інтересів та значно зменшені корупційні ризики», - зазначив Володимир Бондар.

Також сторони обговорили питання фінансування спільних проектів у сфері лісового господарства.

Перебуваючи у Німеччині, українська делегація ознайомилися з роботою Тюнен-Інституту екосистем лісу (м. Еберсвальде). Заступник керівника Інституту Хайно Поллей розповів про структуру та завдання Інституту в рамках досліджень Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства.

Одним із напрямків Інституту є проведення лісової інвентаризації та обліку лісів. Хайно Поллей брав участь у розробці рекомендацій для проведення лісової інвентаризації для України. І в рамках Німецько-українського агрополітичного діалогу вже проводив презентацію нових методів інвентаризації в Україні.

Під час зустрічі сторони обговорили подальшу співпрацю в цьому напрямку та започаткування спільних проектів з науковими установами України.

Окрім того, українська делегація відвідала Головне лісництво громади євангелістської церкви у м. Темплін. Безпосередньо у лісових масивах було обговорено питання ведення лісового та мисливського господарства, а також полювання на територіях природно-заповідного фонду; створення різнопородного та різновікового лісу; вирощування інтродуцента дугласії, як стійкого до різних хвороб насадження.

«Для України наразі дуже проблемним є питання боротьби зі шкідниками та масовим всиханням лісів, зокрема, на Поліссі. Разом з німецькими колегами ми обговорили можливість розроблення спільних дій та рішень щодо боротьби зі зміною клімату в контексті впливу на лісові насадження», - зазначив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

У свою чергу, представники Федерального Міністерства та Німецько-українського агрополітичного діалогу повідомили про наміри розшири роботу з Україною в галузі лісового господарства. Домовлено підписати меморандум про співпрацю під час візиту німецької делегації в Україну, який відбудеться у жовтні цього року.

dklg.kmu.gov.ua

 

Про ліс, звірів та …

Ліси, є своєрідним резерватом для лісових мешканців, природним середовищем їх перебування та розмноження. Сама природа поєднала фауну з лісом, адже життя більшості її представників нашого краю нероздільна з лісом, є елементом лісу його невід’ємною частиною. Для лісових мешканців ліс є домівкою в якій вони живуть, розмножуються, знаходять захист і корм. Чим складніша структура лісових насаджень і різноманітний породний склад, чим пишніша рослинність всіх ярусів, тим багатший тваринний світ. Лісові мешканці використовують не лише поверхню землі з трав’яним покривом а також стовбури, дупла та крони дерев, повалені дерева і чагарники, плоди та насіння, гриби та ягоди. Тваринний і рослинний світ постійно переплітаються між собою, і цей взаємний зв’язок найтісніше виражається в лісових формаціях.

Лісові мисливські види звірів і птахів відносяться до основних компонентів лісового біогеоценозу тому використання цієї групи фауни в мисливському господарстві нероздільне з правильним науково обґрунтованим лісокористуванням.

В минулому різноманітне використання деревини, інтенсивне скотарство, гідромеліорація, забруднення цілих акваторій отрутохімікатами, необґрунтований промисел окремих звірів, потреба в родючих ґрунтах, яка досягалася шляхом випалювання і викорчовування лісів, гірничо-видобувна промисловість – все це за короткий час призвело до катастрофічного скорочення лісів та первозданних природних біогеоценозів. Внаслідок цього не тільки збільшилися площі безплідних земель, а також змінився клімат, зникли окремі види фауни, значно зменшились природні багатства низки країн. Так було, але це робили не фахівці лісоводи або мисливствознавці, це робили заготівельники м’яса, хутра, пір’я, ікри та інших продуктів життєдіяльності. Першими захисниками таких безчинств були власне знаючі спеціалісти, які споконвіку традиційно сіяли орали та збирали урожай, вирощували та помірковано рубали ліс, охороняли та полювали на звірів, і свої знання та традиції берегли, навчали та передавали з покоління в покоління. Згодом накопичена суспільством система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на довкілля стали наукою. Люди навчаються, здобувають освіту та досвід і працюючи за фахом використовують свої знання для блага суспільства та природи. Але не завжди фахівці в стані самотужки вистояти перед пресом свавілля розгнузданого бюрократичного механізму. Особливо коли не професійно, не порадившись і не вислухавши думки науковців та всебічно не проаналізувавши до чого призведуть такі дії, приймають важливі рішення.

Фахівці лісового та мисливського господарства, як ніхто інший знають, що нерадиве втручання в природне середовище, може призвести до зміни біотопів або погіршення їх якості. В свою чергу такі зміни прямо відображаються не тільки на чисельності якогось окремого виду фауни, вони цілком порушують, зменшують його ареал або знищують. Прикладів ігнорування істинних знань і досягнень у веденні мисливськогосподарської діяльності чимало. Безслідно зникли з нашої території тури та інші древні види. За останні двісті років практично зникли зубри, сарни, лосі, річкові бобри, хохуля, перегузня та інші. І тільки фахівцями-мисливствознавцями, працівниками мисливських господарств, зусиллями мисливців та аматорів природолюбів вдалося відновити популяції окремих видів на які зараз можна полювати.

Незважаючи на означене вище у нас є вдосталь зелених «розумників» котрі вважають основними кривдниками лісу – лісників, а тваринного світу і живої природи - полювання, а мисливців - її злісним ворогом і винуватцями появи Червоних книг. Ще більше дратує коли ці «блазні в зелених халатах» публічно відпрацьовують чужі гроші завдаючи шкоди країні в якій живуть, і називають себе стражами флори та фауни і цим вправно вводять в оману частину суспільства. Але якби не старалися самозванці «природолюби», самозванці експерти, що самовизначилися «адвокатами» в природничих питаннях, для яких охорона та захист природи і фауни є просто самоціль, повинні отямитися та зрозуміти, що без фахового підходу до вирішення теоретичних і практичних проблем природокористування, від їхньої любові та «благородних» покликань наскрізь просочених ідеалізацією природи, - користі не буде. Ні природі, ні лісу, ні звірам ані нашому суспільству не потрібна така абстрактна любов, та й нашої любові ні фауна ні флора не потребують. Їх просто потрібно розумно берегти, охороняти повну гаму видового розмаїття, постійно примножувати та раціонально використовувати.

Треба з повагою ставитися до найменшого живого сотворіння, і правильно розуміти всі складнощі взаємозалежності оточуючого нас середовища та фахово вирішувати всі наболілі проблеми. 

Інколи в окремих зелених «природолюбів» побутує хибна думка, що тільки мисливці і процес полювання впливає на чисельність звірів та птахів. Насправді крім справжніх мисливців, є ще й добре озброєні, технічно забезпечені в переважній більшості самодостатні ділки, які вміло роблять вигляд, що вони мисливці. Власне через таких озброєних злочинців і викривляється суспільна думка про мисливців та полювання в цілому. Крім цього в суспільстві є горстка людей вічно невдоволених. Вони використовують будь-яку ситуацію в свою користь, застосовують піар-технологію тільки для того, щоб когось звинуватити в його професійній діяльності, намагаються формувати негативну суспільну думку і при цьому самі залишаються на виду у суспільства не зробивши для нього ані для довкілля нічого корисного.

А загалом боляче коли до їхньої думки прислуховується частина суспільства, а не до думки науковців та спеціалістів за фахом.

 

Начальник відділу охорони, захисту лісу

та мисливського господарства

В. Бурмас

Львівського ОУЛМГ
 

Поєднання лісів, науки і людей

З 18 по 22 вересня в німецькому місті Фрайбург проходить ювілейний конгрес IUFRO (Міжнародної Спілки Лісових Дослідницьких Організацій), присвячений 125-річчю створення цієї організації. Заснована 17 серпня 1892 року Асоціаціаціями Лісових Експериментальних Станцій Німеччини, Австрії та Швейцарії Спілка виросла до світової організації, яка репрезентує більш ніж 15000 вчених-лісівників з понад 600 організацій - членів у 126 різних країнах.

На конгресі обговорюються п'ять основних тем:

- Ліси для людей;

- Ліси і зміни клімату;

- Ліси і лісові продукти для зеленого майбутнього;

- Біорізноманіття, екосистемні послуги і біологічні інвазії;

- Взаємодії лісу, ґрунту і води.

В роботі конгресу бере участь делегація вчених-лісівників та лісівників-практиків з Львівщини, яка вивчає найсучасніші теоретичні і прикладні розробки у лісовому господарстві та лісовій політиці. Зокрема, обговорюються питання впровадження засад наближеного до природи лісівництва з вченими із провідних університетів Європи та Північної Америки.

На фото: Спілкування начальника Львівського ОУЛМГ Анатолія Дейнеки

з президентом Ради лісівників Німеччини Георгом Шірмбеком

На фото: Зустріч з головою конгресу проф. Костянтином фон Тойффелем

На фото: Обговорення засад наближеного до природи лісівництва

з професором Вільямом Кіттоном (університет Вермонту, США)
 

З чого починається ліс (відео)

17 вересня працівники лісової галузі України святкували професійне свято – День працівника лісу. Із цієї нагоди лісівники Львівщини спільно з ТРК «Львів» підготували фільм «З чого починається ліс».

Запрошуємо до перегляду.

https://www.youtube.com/watch?v=pyTIgyqS3tE

 

 

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

Відсвяткували професійне свято

14 вересня, у переддень свого професійного свята ДП «Боринське лісове господарство» провело урочисті заходи щодо святкування Дня працівника лісу. Було проведено святкову нараду та ряд працівників було нагороджено почесними грамотами та грошовими преміями, а саме:

-       Почесною Грамотою Державного агентства лісових ресурсів України нагороджено головного лісничого Земана Віталія Васильовича

-       Почесною грамотою  Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства нагороджено тракториста Романчака Ярослава Ярославовича

-       Грамоти від керівництва Турківської районної ради отримали: головний бухгалтер Малець Тарас Іванович; головний інженер Турянський Михайло Ярославович та майстер лісорозсадника Бодак Сергій Омельянович

- Грамоти від керівництва Турківської районної адміністрації: лісник Яблунського лісництва Пиптик Віктор Петрович та шофер Чолавин Василь Юрійович

- Визначені кращими серед лісництв:

ІІ місце – Боринське лісництво та Мохнатське лісництво

ІІІ місце – Верхньовисоцьке лісництво

 Також всіх працівників та ветеранів підприємства було відзначено грошовими винагородами.

Прес-служба підприємства

 

 

 

ЛІС – ЯК ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ: Він потребує щоденної уваги і турботи

Лісове господарство – основна галузь життєдіяльності нашого Карпатського регіону, яка, попри всі «буревії», тримається на плаву, створює робочі місця, в рамках чинного законодавства формує місцевий бюджет, в міру можливостей – презентує район. Очевидно, через це й має таку постійну увагу з боку громадськості, щораз відбиваючись від критики. Чого гріха таїти, іноді цілком об’єктивної, а часто бува й упередженої.

Про деякі аспекти лісівничих буднів та тривожні віяння сьогодення наша розмова з директором ДП «Боринське лісове   господарство», депутатом Львівської обласної ради Михайлом Ільницьким.

– Останніми роками лісівнича тема є досить популярна. Все частіше на адресу ваших колег та підопічних сиплються звинувачення щодо неналежного стану ведення господарства. Лунають пропозиції взагалі про заборону суцільних рубок. На Вашу думку, чим продиктована така пильна увага до лісу?

– Я переконаний, що це пролобійована відповідними політичними силами, добре спланована інформаційна атака, щоб показати, ніби лісові господарства неспроможні виконувати покладені на них функції. А заборона рубок, про яку так багато зараз говорять, призведе до фінансового занепаду підприємства, а  там, дивись, і банкрутства. В такій ситуації зрозумілий  й фінал – приватизація держлісгоспів. Недавнє рішення Уряду України є яскравим свідченням цього. Як відомо, ним дозволено передавати в довготривалу концесію аеропорти, дороги і ліси, з майбутнім правом викупу.

– «Мудре» й для багатьох незрозуміле слово, за яким криється велика афера, чи не так?

– Маєте рацію. Все робиться для того, щоб контроль над лісами змогли отримати великі олігархічні приватні компанії. Вони, зрозуміло, в такій ситуації будуть диктувати свої правила гри, спрямовані на те, щоб отримати максимальну вигоду при найменших витратах. Це, природно, відіб’ється на звичайних громадянах, які, в принципі, мають вільний доступ до лісу, а в умовах приватної власності все буде чітко обумовлено. Скажімо, щоб мати можливість збирати гриби чи ягоди у приватних угіддях, потрібно буде для цього оформити лісові квитки, та й доступ до лісу може бути в значній мірі обмеженим, адже там буде власник – такий собі панич, й диктуватиме умови виключно вигідні для нього, а не для людей.

– Михайле Михайловичу,  сьогодні є  ще багато людей, що добре пам’ятають радянські часи й порівнюють ведення лісового господарства з тодішнім, віддаючи перевагу минулому. В чому тут проблема?

– Треба розуміти, що лісова галузь за радянських часів мала державне фінансування. Скажімо, лісника забезпечували, починаючи від шкарпеток аж до галстука, а також всім необхідним реманентом. Зараз держава нам не виділяє практично ні копійки, а тому, щоб придбати усе необхідне, треба заробити кошти, відповідно, зрубавши й реалізувавши ліс. Це стосується й закупівлі техніки, яка сьогодні коштує надзвичайно дорого. Іноді, не маючи змоги це зробити, лісівники використовують застарілу, яка під час трелювання  їде до кожного пенька, знищуючи грунт та підріст. Через це й лісовідновлення проходить не так, як би хотілося.

– А який ідеальний варіант господарювання в лісі?

–     Маємо чудові приклади Австрії, Швейцарії, сусідньої Польщі та багатьох інших розвинутих європейських країн. Там раз в десять років лісівники заходять в квартал чи урочище й забирають частину стиглих та хворих дерев, які можуть, скажімо, в разі буревію, впасти й пошкодити інші, залишаючи на гектар 352 м куб.  дерев різного віку. Це можна порівняти із зубами людини, коли лікар забирає хворі, а залишає здорові.

– Складна і дискусійна  тема – лісовідновлення. Коли ліс рубають і вивозять, люди бачать, а як він росте від маленького – не завжди помітно.

– Найкраще лісовідновлення – природнє. Це коли збережено самосіви. Вони приживлюються й проростають без людського втручання.   Тоді лісові угіддя є набагато стійкішими  до хвороб та температурних коливань. А в нас ще збереглася радянська система посадки. Ще донедавна вирубану ділянку зачищали від порубочних решток, при цьому знищували верхній родючий шар землі, без якого саджанці приживаються надто важко.

У нашій державі треба приймати нормативні акти, які  б базувалися на висновках науковців щодо рубок і щодо посадки. Заготівлю робити так, щоб не наносити шкоди молодим саджанцям.

– Михайле Михайловичу, а як лісівники визначають собі ділянки для рубок?

– Я не один раз зустрічався з великим нерозумінням цієї проблеми. Пересічні громадяни, громадські активісти часто вважають, що лісівники самі йдуть собі в ліс, вибирають ділянку якомога кращу, і  процес пішов… Насправді ж треба розуміти, що тим займається лісовпорядна партія, яка проводить ревізію раз в десять років й намічає нам роботу на цей період. Вона  не є залежною від директора лісгоспу чи ще  когось. Як сьогодні модно казати, це такі собі незалежні експерти.

–     А чи можливо, що під час відводу рубки на тій чи іншій ділянці, поряд з офіційно визначеною кубомасою,  якусь частину деревини залишали не облікованою, як у нас кажуть, на гендель?

– Якщо скажу, що таке неможливе, буду нещирим. Різне може бути. Можу сказати про наше підприємство, де точно таким ніхто ніколи не займався. Згідно нормативів, є десять процентів похибки при відводах. Людина, що  визначає лісосіку, бачить дерево знизу й візуально здоровим. Насправді ж,  красивий стовбур, на перший погляд, ділова деревина, може бути гнилим й годитися лише на дрова. Тоді в такій ситуації обсяги заготівлі можуть змінюватися. Це, що згідно плану, мало б бути діловим й реалізовуватися за однією ціною, продаємо значно дешевше – як дрова паливні. Треба розуміти й те, що відводи  роблять люди (ланка) не ті, що рубають, тому їм немає сенсу щось в цьому плані видумувати.

Хоча ще  раз наголошую, в цьому плані можуть бути й зловживання. Поряд з переважною більшістю чесних й порядних людей, завжди знайдуться ті, що захочуть нагріти руки. Це так званий людський фактор.

– Нещодавно районами області прокотилася хвиля, де на сесіях районних рад розглядалося питання про заборону суцільних рубок.

– Зразу скажу, що подібні рішення є незаконними. Ніхто не дав право, навіть й органу місцевого самоврядування, втручатися в господарську діяльність державного підприємства, яка визначена нормативними актами, рішеннями та постановами профільного міністерства. Для прикладу,  після прийняття рішення про заборону рубок в Золочеві місцевий «Галсільліс» звернувся до суду, й воно було відмінено. У наших сусідів, старосамбірчан, де також було прийнято подібне рішення, його банально не виконують. То скажіть мені, будь ласка, який сенс займатися отаким популізмом. Чи не краще сісти лісівникам, депутатам різних рівнів, активістам й обговорити ту чи іншу проблему, а згодом й зреалізувати її з користю для  району.

– Михайле Михайловичу, лісівникам постійно дорікають, що вони отримують якісь надприбутки від експорту деревини, який, щоправда, останнім часом  призупинено.

– Це також досить цікава й дискусійна тема, яка потребує  глибшого розуміння, аніж сьогодні бачимо серед широкого загалу людей. Так, за кордон ліс продавали за дещо вищою ціною, аніж на внутрішньому ринку. Але для того, щоб його відправити, скажімо, в Словакію, необхідно було понести значні затрати. Для прикладу,  щоб доставити   1 м куб. деревини  до кордону, ми затрачали 141 гривню. А коли експорт було заборонено, на аукціоні деревину викупили підприємства, що займаються переробкою в межах України, ліс забирають у нас з місць, наближених до лісосік. Затрати при цьому значно зменшені. Ми не возимо його, скажімо з Мохнатого аж на станцію у Нижню Яблуньку, а вантажимо машини безпосередньо в Мохнатому.

– Повертаючись до можливої приватизації лісів,  стає незрозумілим: а з чим залишаться громади,  які ось-ось будуть сформовані?

– У такій ситуації з величезними проблемами та безгрошів’ям.  Якщо підходити до їх формування виважено, по-державницькому, то все, що знаходиться в межах тої чи іншої громади, в тому числі й ліси, має належати людям, що тут проживають. Громада має утримувати  для лісу  фахівця, платити йому зарплату, а він, відповідно, дотримуючись усіх норм і правил, стежити, щоб лісове господарство велося на належному рівні. В іншому випадку немає сенсу проводити розрекламовану адміністративно-територіальну реформу.

– Нещодавно почув розмову двох мужчин, один з яких вперто стверджував, що сьогодні лісівники не здатні охороняти ліс, мовляв, взяли на допомогу бійців батальйону «ОУН».

– Як на мене, така думка є не завжди правильна, хоча мушу визнати, що сьогодні на одного лісівника припадає надзвичайно велика площа угідь – близько 800 га. Він фізично не в змозі доглянути такі величезні володіння, а тому люди іноді вираховують, де  знаходиться лісник, і зловживають. Та півбіди, коли, заїхавши в ліс, забрали сухостій чи дерева , повалені буревієм, склали після обрубки гілля, а то, буває, рубають найкращу смереку й везуть на пилораму та продають, аби придбати самогону. А бійці «ОУН», які бачили, що таке війна, мають загострене почуття справедливості, дивляться як  на роботу лісівників, так і на дії крадіїв лісу об’єктивно й неупереджено.  Більше того, вони бачать нашу роботу, так би мовити, зсередини, без прикрас і ретуші.

– Михайле Михайловичу,  кажуть, що основна проблема з крадіжками лісу – це нелегальні пилорами.

– Так, їх сьогодні хоч і стало менше, але переважна більшість, як і раніше, в необмеженій кількості купляють крадену деревину. Якщо б це було в цивілізованій державі, з чітко визначеними правилами гри, то ніхто б не дав дозвіл на їхню діяльність, якщо б перед тим підприємець не показав угоду на сировину, тобто ліс. А так, виставляючи на торги нашу продукцію,  участь у них беруть  лише один-два учасники з району. А в селах, особливо на власних подвір’ях (іноді вдень і вночі) пиляють ліс. Встановивши пилораму як лісопереробний верстат десь в стодолі, власник має  такий собі імунітет від перевірок. Хоча поруч – великі гори тирси та пиломатеріалів. Але це вже робота правоохоронних органів.

– Вам часто закидають, що надто мало відрахувань іде з лісової галузі в місцевий бюджет.

–  Не знаю, мало чи багато, але наведу цифри. У 2016 році в місцевий бюджет ми перерахували 1 млн. 531 тис. грн.,  в державний бюджет – 4 млн. 175 тис. грн., і більше мільйона –  до Пенсійного фонду. За 6 місяців поточного року , в місцевий бюджет – 634 тис. грн., в державний бюджет – 2 млн. 518 тис. грн., 656 тис. грн. – у Пенсійний фонд. Треба розуміти, що з коштів , які йдуть у державний бюджет,  частина у вигляді державної субвенції повертається в район. Щомісяця наші працівники отримують близько 600 тисяч заробітної плати, левова частка якої залишається тут, в районі. Цифри не такі вже й великі, але все ж лісівники вносять свою долю у розвиток району. Щороку ми виділяємо сотні кубів деревини погорільцям, церковним громадам.

У цьому контексті хочу навести ще одну цифру. Щороку малозабезпечені жителі району отримують на тверде паливо близько 5 млн. гривень, а  виписано дров по нашому підприємству лише на 145 тисяч гривень. Тож виходить, що держава дає людям фінансову допомогу, яка формується, в тому числі й з податків лісівників, щоб придбали для себе паливо, а вони, по звичці, пускать їх на інші потреби. У кращому випадку, дають тим, хто привозить для них цей же крадений ліс.

– Дякую за інтерв’ю.

Розмову вів

Василь Васильків.

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №35 від 01.09.2017 року

Шановні громадяни!

З наближенням вихідних та святкових днів, Львівське обласне управління звертається до Вас бути обережними з вогнем у межах будь-якої природної території, не розводити багаття у недозволеному місці, не дозволяти дітям гратися з вогнем. Не випадково на в’їздах до лісу присутні шлагбауми, аншлаги, що закликають громадян берегти ліс від вогню та від засмічення побутовими відходами.

З початку 2017 року рейдовими бригадами лісогосподарських підприємств управління складено 71 протокол на порушників вимог пожежної безпеки в лісах.

Якщо ж пожежа розгорілася, і ви не можете загасити її самотужки – якнайшвидше зателефонуйте до служби порятунку за телефоном „101” чи повідомте лісову охорону (тел. 297-61-21) або органи місцевого самоврядування.

Пам’ятайте! Тільки спільними зусиллями збережемо ліс від вогню.


Відділ охорони, захисту лісу

та мисливського господарства