Неохоче відступає зима. Ще лежить сніг. Ось-ось з'являться перші ніжні дзвоникоподібні білосніжні квіти. То підсніжник звичайний, або білосніжний (Galanthus nivalis). Масове цвітіння підсніжників захопливе видовище. Здається, грунт у весняному лісі покритий тонкою мереживною білою скатертиною.
Одна з легенд розповідає, що тоді, коли перші люди були вигнані з раю, падав сніг і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і дати надію на кращі часи, кілька ажурних сніжинок перетворились на підсніжники – провісники тепла, символ сподівань на краще майбуття. Так вони і залишилися в народі символом надії.
Ці перші квіти – весняні усмішки рідної землі – користуються великим попитом, їх безжалісно виривають. На жаль, територія поширення цієї прекрасної рослини з кожним роком катастрофічно зменшується. Підсніжник є зникаючим видом флори України. Але практично скрізь, де ростуть ці ніжні білувато-зелені квіти, їх підстерігають «мисливці», які рвуть рідкісні чудеса природи і несуть на ринки. Там їх найчастіше охоче розкуповують любителі весняної романтики, а ті букети, яких ніхто не купить - вони просто зів'януть і їх спокійно викинуть на смітник. Куплені підсніжники красивим жестом вручать «винуватицям торжества», які з радістю приймають цю красу – і коло винищення замикається. Щоб посприяти збереженню рідкісних первоцвітів, радимо при виявленні факту торгівлі підсніжниками звертатись до служителів закону, обов’язок яких – стягувати штраф з браконьєрів і відбити в них бажання заробити на тому, що повинно належати майбутнім поколінням Землі.
Окрім питання про збереження біорізноманіття варто згадати і медичну цінність червонокнижних підсніжників – в них міститься речовина у вигляді гіркого білого порошку, що входить до переліку життєво необхідних лікарських препаратів для людей, які страждають порушенням мозкового кругообігу, прогресивною м’язовою дистрофією, руховими і чутливими порушеннями.
Рідкісні рослини нашого краю мають велике пізнавальне й естетичне значення. Жодний закон не в змозі вберегти та захистити природу без нас, без нашого усвідомлення її цінності. І найсуворіші засоби впливу на порушників природоохоронного законодавства не врятують її від руйнування та знищення. Лише національна свідомість і внутрішня культура кожного з нас можуть сприяти цьому. Тож не будьмо байдужими, бережімо природу рідного краю!
Інженер л/к
Яцик Мар'яна
До складу Лісокультурної ради входять науковці національного лісотехнічного університету України проф. Гузь М.М. та проф. Дебринюк Ю.М., а також головні лісничі державних лісогосподарських підприємств, інженери лісових культур та працівники відділу лісового господарства управління. Головою Лісокультурної ради є заступник начальника управління – Ярослав Павлович Целень.