Наказ про створення репрезентативних ділянок по ДП "Боринське ЛГ" та їх перелік.

Сертифікація лісів


Лісова сертифікація
 
– переважно добровільна ініціатива спрямована на забезпечення підтвердження ведення лісового господарства вимог щодо сталого розвитку, які закріплені відповідними міжнародними стандартами. 

Виникла в зв’язку з погіршенням стану навколишнього природного середовища та, насамперед, в зв’язку з масовим винищенням лісів планети, особливо в тропічній зоні. 

 Мета – запобігти неетичному та невідповідному веденню лісового господарства.

Сталий розвиток лісового господарства передбачає досягнення екологічно орієнтованого, соціально прийнятного та економічно життєздатного ведення лісового господарства. 

Екологічно орієнтоване лісове господарство спрямоване на   підтримку та збереження біологічного різноманіття; охорону рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин; збереження лісів, які мають високе природоохоронне значення; відмову від застосування хімічних препаратів та мінімізацію негативного впливу на довкілля. 

Соціально прийнятне лісове господарство повинно забезпечувати права та соціальні гарантії працівників лісового господарства; враховувати та поважати права місцевого населення, їх соціальні, економічні та духовні потреби. 

Економічно життєздатне лісове господарство спрямоване на досягнення економічної ефективності з врахуванням екологічної та соціальної складових; також не повинно призводити до погіршення продуктивного стану і використання лісових ресурсів. 

Стандарти лісової сертифікації розроблені міжнародним лідером у цій галузі – Лісовою наглядовою радою (FSC), і є більш відомими як Принципи і Критерії FSC. Всього є 10 принципів та 56 критеріїв, які визначають як повинно вестися лісове господарство, щоб завдавати якнайменше екологічної, соціальної та економічної шкоди. Перші п’ять принципів мають переважно соціально-економічну спрямованість, інші п’ять – екологічну. 

Кожна акредитована Лісовою наглядовою радою організація, яка проводить сертифікацію, чи кожна країна, яка впроваджує сертифікацію під егідою  FSC®, зобов’язані використовувати 10 Принципів і Критеріїв як основоположний міжнародний стандарт. Цей стандарт може бути адаптований до умов кожного регіону за допомогою індикаторів та показників, які розробляються в межах існуючих принципів і критеріїв та враховують місцеві особливості ведення лісового господарства.

Ліси, які сертифіковані за схемою Лісової наглядової ради, отримують загальне визнання того, що ведення лісового господарства в них відбувається належним чином. 

Сертифікація лісів проводиться, як правило, третьою незалежною стороною (аудиторською організацією), щоб гарантувати об’єктивну та неупереджену оцінку лісоуправління. 

Відрізняється від решти перевірок тим, що не має на меті покарати, а заохотити підприємства до покращення виконавчої діяльності. 

Передбачається, що проведення лісової сертифікації допоможе вирішити конфлікти, що виникають у лісовому господарстві, отримати розуміння та довіру з боку місцевого населення. В великій мірі враховуються також соціальні питання працівників, зв’язки з неурядовими екологічними та природоохоронними організаціями. 

Потреба проведення сертифікації лісів області виникла в зв’язку з необхідністю оцінити рівень ведення господарства в лісогосподарських підприємствах Закарпаття у відповідності до вимог міжнародних стандартів Лісової наглядової ради. Оцінка проводилась акредитованою Лісовою наглядовою радою міжнародною аудиторською організацією SGS Qualifor та мала на меті оцінити відповідність лісового господарства згідно кожного критерію. 

ЛІСОВА СЕРТИФІКАЦІЯ - ініціатива, спрямована на забезпечення і підтвердження ведення лісового господарства встановленим екологічним, економічним та соціальним міжнародним стандартам   (Принципам і Критеріям) 

10 принципів Лісової наглядової ради ( FSC®) 

Принцип 1. Відповідність законодавству та принципам  FSC®. 
Господарювання має здійснюватись з дотриманням вимог   внутрішнього законодавства країни, міжнародних договорів і у відповідності з принципами і критеріями    FSC®

Принцип 2. Права і обов’язки власників і користувачів. 
Вимагає законного підтвердження права власності на землю чи користування лісом та дотримання прав власників і користувачів лісів та виконання ними відповідних обов’язків.

Принцип 3. Права тубільних народів. 
Вимагає визнання і збереження прав корінних племен на землю та ресурси, охорону місць культурного, екологічного, економічного та релігійного значення. Для України цей принцип не є актуальний.

Принцип 4. Відносини з місцевим населенням і права працівників. 
Вимагає від роботодавців надавати можливості місцевому населенню брати участь в консультаціях щодо можливих соціальних наслідків господарювання, в працевлаштуванні, навчанні та забезпечувати дотримання правил охорони здоров’я та безпеки працюючих і їх права на переговори з ними.

Принцип 5. Раціональне використання лісу. 
Зобов’язує сприяти оптимальному використанню різноманітних лісових ресурсів і їх місцевій переробці, зменшенню відходів під час заготівлі і переробки ресурсів та вимагає уникати пошкодження ресурсів та дотримувати обсяги заготівлі ресурсів, які забезпечують їх невиснажливе користування. 

Принцип 6. Вплив на довкілля.
Вимагає забезпечити оцінку впливу лісогосподарських заходів на довкілля до початку їх проведення;охорону рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин; збереження лісових територій великої природоохоронної цінності та типових для місцевості лісових екосистем; охорону ґрунтів від шкідливих впливів під час лісозаготівель .

Принцип 7. План заходів щодо ведення лісового господарства.   
Вимагає складання плану в письмовій формі з чітко сформульованими довгостроковими цілями і задачами лісового господарства та способами їх досягнення, його виконання та вчасне уточнення, а також доведення до відома громадськості основних елементів плану.

Принцип 8. Моніторинг та оцінка.  
Вимагає ведення нагляду за: станом вилучення лісових ресурсів, їх приросту і відтворення; змінами флори і фауни; екологічними і соціальними наслідками лісозаготівель; продуктивністю і ефективністю заходів; Вимагає надання  FSC® документації для моніторингу лісопродукції та   громадськості короткого звіту про результати моніторингу.

Принцип 9. Збереження лісів великого природоохоронного значення.  

Вимагає проведення оцінок та консультацій по встановленню ознак лісів природоохоронного значення, заходів по збереженню та посилен-ню цих ознак, а також моніторингу таких лісів.

Принцип 10. Лісові плантації.     
Передбачає вирощування плантацій, які покликані доповнювати систему господарювання і знижувати навантаження на лісові екосистеми та забезпечувати ряд соціальних і економічних вигод і сприяти задоволенню потреб у деревині.