Вшанували кращих, відпочили й Богу помолилися

Цікаво й змістовно лісівники Турківщини відзначили своє професійне свято


 Колектив ДП «Турківське лісове господарство»

Останнім часом лісівники Турківщини живуть у досить стабільній фінансовій обстановці: вчасно отримують заробітну плату, сплачують податки, оновлюють техніку, в разі потреби, надають допомогу жителям нашого краю. З впевненістю можна казати, що галузь - на піднесенні. Але оптимізму на перспективу немає, адже з 1 листопада вступає в дію закон про заборону експорту лісу. Втім, керівники підприємств уже сьогодні працюють над тим, щоб налагодити збут на внутрішньому ринку й не дати зайти підприємствам у боргову яму.

Про успіхи, перспективи та проблеми йшлося на урочистих зібраннях у двох державних лісогосподарських підприємствах - Боринському та Турківському ДЛГП «Галсільліс».


 Новозбудована святиня боринських лісівників

Своє професійне свято «галсільлісівці» відзначали у п’ятницю, 18 вересня, у підніжжі найвищої гори Львівщини -Пікуй. Тут, в агро оселі «Бойківська хата» вони провели урочисті збори, на які були запрошені всі директори та головні лісничі «Галсільлісу» Львівщини, керівництво об’єднання на чолі з Петром Пешком. Прибули й керівники Турківщини - голова районної ради Володимир Лозюк та голова РДА Олександр Лабецький. Після щирих привітань, кращим з кращих були вручені подяки та цінні подарунки від обласної ради, ДЛГП «Галсільліс» , районної ради та райдержадміністрації. А щоб приїзд на Турківщину запам’ятався надовго, лісівники відвідали місцевий НВК. На урочистій лінійці зустрілися з учнями й педагогами, відбулося щире й приємне спілкування. Після цього всі разом посадили алею лип у пам’ять про Небесну Сотню й зробили чимало знімків на пам’ять. Генеральний директор об’єднання каже, що лісівники доглядатимуть за алеєю, залучаючи до цього учнів, й зроблять при вході на неї патріотичну стелу.

Поспілкувавшись з учнями, лісівники здійснили сходження на гору Пікуй, встановивши там український прапор.

А наступного дня урочистості відбулися у ДП «Турківське лісове господарство». З доповіддю перед присутніми виступив директор підприємства Василь Барабаш, який в деталях зупинився на всіх аспектах фінансово-господарської діяльності, накреслив шляхи вирішення проблемних питань. Після цього було урочисте нагородження кращих лісівників. За підсумками виробничої діяльності, перше місце здобув колектив Ісаївського лісництва, друге - Розлуцького, третє - Явірського. Керівників цих структурних підрозділів нагороджено грамотами та грошовими преміями. Грамотами й преміями нагороджено й індивідуальних переможців виробництва та працівників, які брали участь у будівництві інженерно-оборонних споруд в Донецькій області. До речі, грамотою обласної держадміністрації, за вміле керівництво під час будівництва, нагороджено лісничого Вовченського лісництва Богдана Петренка. Всіх решту - грамотами держлісгоспу. Не забули напередодні професійного свята лісівники й своїх ветеранів. Їм виділено грошові премії. Привітав турківських лісників й перший заступник голови РДА Дмитро Луговий.

]

Голова Турківської РДА Олександр Лабецький нагороджує грамотою лісничого Мохнатського лісництва Миколу Височанського

Голова Турківської районної ради Володимир Лозюк вручає грамоту директору ДЛГП «Галсільліс» Михайлу Повханичу

Справді величне свято було й в ДП «Боринське лісове господарство». Перед урочистим засіданням о. Казимир освятив новий актовий зал та побажав лісівникам плідної праці під постійним покровом Пресвятої Богородиці. Потім до підлеглих звернувся директор підприємства Михайло Ільницький та гості - голова райради Володимир Лозюк та голова РДА Олександр Лабецький, які привітали та нагородили лісівників. Грамотами за перше місце та грошовою премією нагороджений колектив Верхньовисоцького лісництва, друге - Мохнатського лісництва, третє - Яблунського лісництва. Нагороджено цілий ряд працівників структурних підрозділів. Подяками та преміями за участь в АТО відзначено майстрів лісу Мохнатського лісництва Романа Білинського, Валерія Марціва, робітника проміжного складу с. Мохнате Мар’яна Леня. Дісталися нагороди й учасникам будівництва фортифікаційних споруд-

Справжньою окрасою свята стало освячення каплиці Архистратига Михаїла - при в’їзді в лісгосп- На це дійство було запрошено архієпископа Самбірсько- Дрогобицької єпархії УПЦ КП Якова- Прибуло чимало гостей з довколишніх сіл та районів, серед яких був й колишній директор цього підприємства, а нині головний лісничий Львівського обласного управління мисливського та лісового господарства Ярослав Целень. Після освячення престолу та самої каплиці, владика Яків подякував будівничим святині й попросив у Господа щоденної опіки для тих, хто працює на підприємстві, і тих, хто щоденно складатиме тут свої молитви. Владика нагородив патріаршою грамотою директора підприємства Михайла Ільницького, а орденом Покрови Пресвятої Богородиці - весь колектив підприємства. Єпархіальних грамот удостоїлися головний бухгалтер підприємства Тарас Малець, головний лісничий Віталій Земан, головний інженер Юрій Турянський, столяр Ярослав Гайдук, майстер лісорозсадника Сергій Бодак та завгосп Михайло Цуняк.

Василь ВАСИЛЬКІВ.

Фото автора.

Газета "Бойківщина" №39,2015

 

Нам не треба придумувати велосипед, а просто вміло перейняти лісогосподарський досвід розвинутих європейських держав

Останнім часом в експертному середовищі, серед політиків, громадськості і особливо лісівників, триває активне обговорення нещодавно прийнятого Верховною радою України Закону «Про заборону експорту деревини». Дехто вважає, що, у зв’язку з втратою зовнішнього ринку, лісгоспи опиняться у важкій фінансовій скруті, а місцеві бюджети недоотримуватимуть великі суми податків. Інші ж стверджують: мовляв, нічого страшного, менше рубатимуть, сформується активний внутрішній ринок, а відтак – переробка, з’являться нові робочі місця і все буде добре.

Що з цього приводу думає директор ДП «Боринське лісове господарство» Михайло Ільницький? Про це наша розмова з ним напередодні професійного свята – Дня працівника лісу.

-  Михайле Михайловичу, з 1 листопада в Україні заборонено експорт деревини. Як це вплине на становище лісгоспів? Та й, взагалі, Ваша думка з приводу прийняття Закону?

-  Я вважаю, що держава мала б дати відстрочку, так швидко не вводити Закон в дію. Найперше для того, щоб можна було налагодити переробку. Експромтом зробити це надзвичайно важко, адже потрібні великі кошти. Думаю, що без фінансових втрат не обійдеться – як по надходженнях, так по податках. У таких експериментальних умовах в роботу активно має включатися внутрішній ринок. Ми змушені будемо налагоджувати тісні стосунки з підприємцями, які займаються переробкою деревини. Я переконаний, що переробка має бути у приватних руках. Зрештою, як і заготівля лісу. Так є в усьому світі.

-  Чи можливо на Турківщині зробити серйозну переробку?

-  До нас приїжджає багато інвесторів, вивчають ситуацію. Особливу увагу при цьому звертають на ресурс лісо продукції. У нас він – невеликий. Три лісгоспи можуть дати в рік 120 000 кубометрів деревини. Втім, при бажанні, можна залучити лісогосподарські підприємства сусідніх районів – Сколівського чи Старосамбірського. Інше питання: чомусь усі акцентують увагу на першому сорті деревини. У Європі, зокрема у тих країнах, де мало лісу, переробляють другосортну деревину, а першосортну продають на експорт за високими цінами. Більше того, мусимо переробляти й навіть порубочні рештки. Таким чином забезпечувати себе альтернативними джерелами енергії. Ми вже навіть закупили спеціальну машину для виготовлення щепи. Наразі використовуватимемо її для опалення своїх приміщень, а в майбутньому будемо пропонувати школам, які зараз на дорогому електричному опаленні. Рано чи пізно їх переведуть на альтернативне паливо.

-  На Вашу думку, краще, щоб до нас прийшов іноземний інвестор чи свій, український?

-  У принципі, не має ніякого значення. Головне, щоб хтось виявив бажання серйозно займатися переробкою лісу. У свій час, австрійський інвестор хотів побудувати потужний завод у Стрию, але наші чиновники пожаліли 20 га землі і він перейшов у Румунію. Його завод-мільонник, який переробляє все до найменшої щетинки, є надзвичайно корисним для держави. Та й в Австрію власник його із собою не забере.

-  Михайле Михайловичу, чи багато надаєте зараз матеріальної допомоги, скажімо, погорільцям?

-  Звичайно, надаємо. Це святе. Хоча я завжди виступав і буду виступати, що це – не вихід із положення. Треба думати, чому у нас в районі горить так багато будинків. Та тому, що ніхто не хоче їх обстежувати на предмет придатності електропроводки, зробленої іноді в 50-60-х роках, з розрахунку на одну-дві лампочки. Зараз навантаження на неї значно більше, тому й не витримує його, трапляється коротке замикання, виникає пожежа. А краще б той ліс, що виділяємо на згорілі будівлі, виділили на будівництво нових.

-  В Україні зараз активно обговорюють проблему децентралізації влади, а в лісовій галузі чую про централізацію коштів?

-  Розмови про створення консорціуму ведеться. За задумом його творців, він мав би кооперувати всі кошти і потім кошторисно виділяти їх регіонам і підприємствам. Але це все в зародковій стадії. Ми маємо найперше шукати найефективніші шляхи ведення лісового господарства. Й не треба створювати велосипед. Він давно уже створений. Треба просто вміло перейняти лісогосподарський досвід розвинутих європейських держав. Скажімо, застосувати швейцарський метод. Там раз в 10 років заходять на відповідну лісову територію,  забирають певну кількість стиглої деревини, залишаючи обов’язково 350 м куб на гектар різновікового насадження. Ніхто там не робить ніяких посадок, ліси постійно зелені і набагато стійкіші й витриваліші, аніж посаджені.

-  Михайле Михайловичу, запитання про самовільні рубки. Нещодавно ви закупили й встановили в лісових угіддях фото пастки. Чи дають вони ефект?

-  Питання самовільних рубок дуже болюче. В окремих населених пунктах підприємці, які мають пилорами, створюють попит, а місцеві жителі своїми силами намагаються його задовольнити. Ми розуміємо соціальне положення людей. Часто вони їздять в ліс для того, щоб продати деревину й прогодувати сім'ю, але ж переважно крадуть ліс молодики, які виручені кошти пропивають. Враховуючи це, ми вимушені були вдатися до таких методів фіксації лісо порушень. Якщо камера сфотографувала порушника, він уже не зможе сказати, що його там не було, адже є відеодоказ. Інформація з камер спостереження друкуємо у пресі, надсилаємо у правоохоронні органи для реагування, а порушник, який побачить себе на знімку, наступного разу подумає – їхати йому до лісу чи ні?

-  Ну й на останок, Ваші побажання своїм працівникам та всім лісівникам напередодні свята.

-  Найперше, хочеться побажати здоров’я, щоб в сім'ї, та в Україні взагалі, були мир й злагода. Щоб ми жили в Господній опіці, всі мали роботу і, відповідно, достойну зарплату за неї. Щоб, нарешті, наша держава вирвалася із затяжної економічної кризи, і якщо не приєдналася, то бодай наблизилася в розвитку до провідних європейських держав. Віримо у краще майбутнє і робімо все для того, щоб воно прийшло якомога скоріше. Зі святом Вас, шановні колеги-лісівники, ветерани галузі та всі, хто має причетність до лісу.

Розмовляв Василь Васильків

Районна газета «Бойківщина»

Випуск № 38 від 18.09.2015 року, с.2

 

«Збереження природного середовища та поліпшення екології Карпат»

Під такою назвою в часі проведення Третього Світового Конгресу Бойків на базі ДП «Боринське лісове господарство» відбулося засідання круглого столу ради екології та природних ресурсів

Після реєстрації учасників круглого столу, директор держлісгоспу Михайло Ільницький розповів, як і чим займається підприємство, про його структуру, зробив невеличкий екскурс в минуле, відколи воно створено. Цікавою була розповідь про лісорозсадник, який є унікальним і надзвичайно цінним у плані вирощування як лісо насіннєвих, так і декоративних культур.

Основна площа лісорозсадника – 17,5 га, лісонасіннєвих плантацій – 55 га. Загальна кількість декоративного садивного матеріалу, що зростає в розсаднику  375 тис. шт. Кількість видів і форм дерев та чагарників, що використовуються в розсаднику підприємства для декоративних цілей 34 шт., в т. ч. екзотів 30 шт., з них хвойних 14 шт. Найбільші за обсягом: Туя західна (28,8 тис.шт); Самшит (2,9 тис.шт); Ялівець козацький (6,2 тис.шт); Кипарисовик (5,3 тис.шт).

Після ознайомлюваного виступу Михайла Михайловича, із цікавою доповіддю «Збереження природного середовища та поліпшення екології Карпат», виступив інженер лісових культур, кандидат сільськогосподарських наук Теодор Порада. Сконцентрувавши свою увагу на основних чинниках, що призводять до забруднення екосистеми Карпат, та шляхи їх мінімізації, він детально охарактеризував основні антропогенні зміни в еколого-економічних районах північно-східного макросхилу Українських Карпат та способи оптимізації їх природного середовища. Значну увагу було приділено й проблемі всихання ялицевих насаджень, лісовідновленню та догляду за лісовими культурами. Теодор Михайлович детально зупинився на всіх еколого-економічних районах, розподіливши їх на підгрупи, зокрема дуже сильної, сильної, середньої та слабкої трансформації біогеопокриву, й визначив основні способи оптимізації.

Не менш цікавою була доповідь фахівця Інституту екології Карпат Оксани Марискевич. Вона стосувалася створення національно-природного парку «Бойківщина» та можливого відкриття пункту переходу кордону Боберка-Смольник. На її думку, парк створювати конче необхідно, але він не має зашкодити розвитку лісового господарства та організації пункту перетину кордону. Межі парку мають бути визначені так, щоб все розвивалося гармонійно, з користю для природи та людей.

Варто відзначити, що обоє доповідачів демонстрували під час виступу слайди, у такий спосіб унаочнюючи сказане. Вони також відповіли на ряд запитань від присутніх, серед яких були професор Варшавського університету Адам Байцар, його колега, також викладач цього вузу, наш земляк Валерій Височанський, представник парку «Надсянський» Василь Іжик, голова Хмельницького осередку ГО «Бойківщина ХХІ століття» Ярослав Пузич, головний лісничий ДП «Боринське лісове господарство» Віталій Земан, голова Турківської районної ради Володимир Лозюк.

Цікавою була й екскурсія по лісорозсаднику, яку провів директор Михайло Ільницький.

На завершення хочеться висловити одностайну думку учасників круглого столу, які вважають його проведення надзвичайно вдалим й одним з найкращих у рамках Конгресу – за змістом, формою й актуальністю.

Василь Васильків

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №35 від 29.08.2015 року, с.3

 

Смарагдова краса Карпат в життєвій долі Михайла Мрочка

Досвідченому лісівнику, майже із 40-річним стажем, 14 серпня виповнилось 80!

Він цілковито віддав себе улюбленій справі – охороні та примноженні карпатських лісів. Тисячі кілометрів у спеку і в негоду, під шепіт величних смерек, в царстві різнотрав’я, пройшов за свою яскраву трудову біографію лісовими стежками сьогодні заслужений пенсіонер, лісовик за покликанням, авторитетний житель смт.Бориня – Михайло Мрочко. У споминах ветерана – безліч цікавих життєвих пригод, а в трудовій біографії – величні справи, зроблені для прийдешніх поколінь.

Народився Михайло Йосипович у звичайній селянській родині, ще коли на наших теренах панувала Польща. У сім'ї, окрім нього, були ще один брат та дві сестри. На початку Другої світової війни батька забрали на фронт, а тому дітям довелося звикати до всяких робіт, допомагаючи мамі в господарстві.

Швидко промайнуло дитинство, шкільні роки, і перед успішним учнем постало питання вибирати професію. З наміром стати вчителем, він вступив до Дрогобицького педагогічного інституту, але швидко зрозумів, що це, як кажуть, не його. Попрощавшись з педагогічним вузом, він все більше думав про професію лісівника. Але підійшов час іти до війська. Службу проходив у ракетних військах у теперішньому Калінінграді. Як він сам пригадує, армія навчила його багато – виправки, дисципліни, він став вимогливим як до себе, так і до оточуючих.  Згодом демобілізувавшись, пішов працювати майстром лісу тодішнього Боринського лісгоспу, пізніше помічником лісничого. І аж до 1982 року. Коли до директорування став Петро Соболь, запропонував досвідченому лісоводу посаду лісничого. А через два роки, коли постало питання будівництва унікального лісорозсадника на терасах, цю відповідальну ділянку довірили Михайлу Йосиповичу. Під його умілим керівнойтвом, за неповних три роки, було збудовано, окрім терас, контору та житловий будинок лісорозсадника. Був час, що міністерство навіть хотіло забрати його у своє підпорядкування.

За зразково проведену роботу Михайло Йосипович у 1986 р. став лауреатом  Державної премії, яку йому урочисто вручали в Кремлі. На базі підприємства проводили численні семінари лісгоспів і лісотехнічних інститутів всього Радянського Союзу. Приїжджали у Бориню фахівців-лісоводи навіть з Хабаровського краю.

Михайло Йосипович сьогодні пригадує, якою була напружена праця під час будівництва. Коштів і техніки не бракувало, треба було встигати лише освоювати їх. Працювати доводилося по 10-12 годин на добу, вставати надзвичайно рано, бути керівником, іноді – сторожем, іноді – механізатором. Весь тягар будівництва лежав на його плечах.

Очолював він цей унікальний лісо розсадницький заклад аж до 1992 року. Згодом працював лісничим Яблунського лісництва, деякий час – лісничим в тодішньому колективному господарстві «Свтанок», потім 4 роки навчав учнів Боринського ліцею премудростей лісівництва.

Радіє Михайло Йосипович, що його лісівничу стежину продовжив син Юрій. Він сьогодні очолює ДП «Старосамбірське лісове господарство». А до того прийшов величезну школу професійної майстерності. На його очах (а жили Мрочки тоді на території лісорозсадника), іноді й за його участі, проходило цікаве лісівниче життя. Приїжджаючи на вихідні чи на канікули до батьків, Юрій сідав за кермо трактора й допомагав робітникам, цікавився найменшими деталями лісівництва. Ветеран зізнався, що на вибір професії сина він не впливав. В сім'ї панувала така собі демократія: кожен обирав для себе улюблену справу. Дочка стала педагогом, сьогодні директорує у Щирецькій школі, другий син – медик, у Винниківському госпіталі інвалідів війни.

Коли ми розмовляли з Михайлом Йосиповичем у кабінеті директора Боринського лісгоспу, у Михайла Михайловича задзвонив телефон. Телефонував начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Анатолій Дейнека,  попросив передати слухавку ювіляру. А дальше були щирі вітання і побажання добра, щастя, здоров'я і довголіття.  Ювіляр справді заслужив собі шану і повагу не лише у своєму рідному колективі, а й посеред всіх лісівників області. Адже віддав улюбленій справі практично все своє свідоме життя.

Надійною опорою і підтримкою в його житті завжди була кохана дружина , медик за освітою – Стефанія Володимирівна. За 58 років спільного життя вони побачили все – радість і печаль, успіхи і невдачі, але, завдяки взаєморозумінні й повазі, йшли життєвою стежиною впевнено і яскраво.

Сьогодні тішать серце і душу Михайла Йосиповича та Стефанії Володимирівни семеро онуків, один правнук. Усі вони радо їдуть в Бориню погостювати в дорогих людей, а їхня оселя завжди є гостинною. Не приховує ветеран лісової галузі радості від того, що справа його рук – унікальний лісорозсадник – з кожним роком дістає все нові імпульси для розвитку і є найкращим не лише в Карпатському регіоні, а й у всій Україні. Звертаючись до директора держлісгоспу Михайла Ільницького й дякуючи за увагу та привітання, ювіляр відзначив, що він надзвичайно щасливий. Адже справа, яку започаткував колись, має гідне продовження. І роблять це вмілі, кваліфіковані спеціалісти.

Василь Васильків

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №34 від 22.08.2015 року, с.2

 

Від фотопастки не сховаєшся

Днями фотопастки, встановлені у лісових масивах ДП "Боринське лісове господарство", знову зафіксували лісопорушників. Ними виявилися жителі с.В.Яблунька Петро Бушмич, 1974 р.н., та Іван Бичишин, 1970 р.н.

Як і на попередніх лісопорушників, матеріали по них скеровано у правоохоронні органи. А тому всім тим, хто ще не потрапив в об’єктив фотопастки, варто подумати, чи краще піти у держлісгосп і виписати дрова, а чи, ризикуючи бути оштрафованим, вчиняти лісопорушення.

Микола Будз,

лісничий Яблунського лісництва ДП "Боринське лісове господарство"

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №34 від 22.08.2015 року, с.6

  

 

Лісопорушників спіймали "на гарячому" за допомогою встановлених фотопасток

Ми вже якось повідомляли, що для ефективнішої боротьби з лісопорушеннями в ДП "Боринське лісове господарство" закупили та встановили в окремих лісових масивах, де найбільше дошкуляють крадії, спеціальні фотопастки, які фіксують лісопорушників й передають на мобільний телефон чи комп’ютер лісовій охороні. 
Уже буквально через декілька днів після  встановлення, лісівники пересвідчилися в їх ефективності. Так, 23 липня прилади зафіксували в урочищі Сянське Яблунського лісництва (18 квартал) два випадки протиправної діяльності. В одному випадку – житель с. В. Яблунька Іван Никандорович Бринько , 1983 р.н.,  разом із дочкою Вікторією о 7 год. 26 хв. вивозили з лісу підводою дрова, в іншому – житель хутора Тарнава Михайло Юрійович Юрчик разом із сином Дмитром також займалися незаконним промислом. Це правопорушення зафіксовано о 18 год. 31 хв. Матеріали по обох фактах про лісопорушення скеровано у правоохоронні органи.
Як бачимо,  зараз на допомогу лісовій охороні прийшли сучасні технології і, хочеться вірити, що  з їх допомогою  значно вдасться скоротити незаконні вирубки лісу. 

Василь КОВАЛЬЧИН,
провідний інженер охорони та захисту лісу ДП «Боринське лісове господарство».

  

Подумайте про довкілля перед тим, як зрубати дерево

Державна лісова охорона ДП «Боринське лісове господарство» регулярно проводить рейди з виявлення лісо порушень. Нас, лісівників, турбує те, що окремі громадяни бездумно вчиняють самовільну порубку дерев і, здебільшого роблять це з метою наживи. Прикро, але вони, на жаль, забувають, що довкілля, як і ми самі, створено Господом, а тому до нього треба відноситися як до творіння Господнього.

Аби мінімізувати самовільні вирубки насаджень, директор ДП «Боринське лісове господарство» Михайло Ільницький придбав фотоловушки, які вивішено у лісових масивах і біля доріг при в'їздах у лісові масиви.

Фотоловушка веде відео нагляд за лісовими масивами, і при вїзді до лісу чи при вчиненні самовільної порубки передає (MMS-повідомлення) фотографію на мобільний телефон до держлісгоспу.

Хочу наголосити, що враховуючи вимоги діючого законодавства, штрафи за самовільну порубку дерев зросли і залежать від діаметра дерева біля шийки кореня. Її обчислюють відповідно до постанови КМ України від 23.07.2008 року №665.

Розмір шкоди за одиницю 10 см і менше – 66,15 грн., 10,1-14,0 – 116,56 грн.; 14,1-18,0 – 229,29 грн; 18,1-22,0 – 614,32 грн.; 22,1-26,0 – 1078,99 грн.; 26,1-30,0 – 1701,18 грн.; 30,1-34,0 – 2282,44 грн.; 34,1-38,0 – 2906,20 грн.; 38,1-42,0 – 3569,35 грн.; 42,1-46,0 – 4234,08 грн.; 46,1-50,0 – 4897,21 грн. і т.д.

Як бачимо чим більший діаметр дерев біля шийки кореня, тим більший розмір шкоди.

А за незаконну порубку дерев у межах територій та об’єктів природо-заповідного фонду у відшкодування збитків збільшено у 5,5 раза (Постанова КМ України від 24 липня 2013 року №541)

Охочим до легкої наживи, варто задуматися, чи здійснювати самовільні порубки дерев і потім мати справу з правоохоронними органами, чи краще у держлісгоспі виписати лісо продукцію у законний спосіб.

Василь Ковальчин

Провідний інженер охорони та захисту лісу ДП «Боринське лісове господарство»

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №28 від 11.07.2015 року, с.10

 

Проліски - посланці весни

Велика і  красива земля України. Неозорі степи, зелені Карпати, поліські пущі, широкоплинні лани Придніпров'я, вільні причорноморські простори, задумливі береги зачарованої Десни… ми дуже любимо її. Кожна доріжка, деревце, колосок, квітка, травинка – невід’ємні частини її природи, її багатства і краси, без чого нам не прожити. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до різного краю, до життя викликає наше спілкування з природою.

Ранньою весною, коли вже земля пробуджується від зимового сну, у лісі можна побачити таку картину: ніби клаптики блакитного весняного неба впали на землю і серед голого віття лісових дерев та чагарників синіють. Це квітує провісник весни – пролісок. Пролісок – квітка ніжна, але смілива і нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже пнеться цупкий паросток. І квітів виглядає враз так густо, що земля стає зимна від рясного холодного цвіту.

Підсніжники – теж ранні посланці зеленокосої весни. Їхні квіточки – наче виточені з коштовної порцеляни, білосніжні дзвіночки звеселяють усе довкола. Масове цвітіння підсніжника — воістину захоплююче видовище. Здається, грунт у весняному лісі прикритий якоюсь тонкою мереживною білою скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних сніжнобілих квіточок.

Квіточки підсніжників мають велику медичну цінність – в них міститься речовина у вигляді гіркого білого порошку, що входить до переліку життєво необхідних лікарських препаратів для людей, які страждають порушенням мозкового кругообігу, прогресивною м’язовою дистрофією, руховими і чутливими порушеннями.

Тому, традиція привозити із прогулянки чи дарувати букетик квітів зробила свою справу: багато рослин вже важко знайти в їх природних місце зростаннях. Ця проблема характерна для густонаселених областей, тому тут опинилися під загрозою не тільки ті рідкісні види, які занесені до Червоної книги України, але й широко поширені рослин, за долю яких до недавнього часу не було сумнівів.

Пам'ятайте що, зриваючи певні види квітів, ми просто позбавляємо майбутні покоління, бачити їх у живій природі.  

Підсніжник та пролісок дуже легко культивувати. Пролісок можна посіяти на дачних ділянках, в квітниках, на кам'янистих гірках. Сіють восени свіжозібраним насінням. Сіянці ростуть дружно і зацвітають на 4-5-й рік.       Висаджений у пухку перегнійну землю підсніжник в затінку кущів чи дерев розростається і щовесни радує око молочно-білими ніжними квітками.

Любіть квіти: бережіть їх у дикій природі, прикрашайте ними довкілля. Адже вони уособлюють красу України, духовну міць нашого народу, засвідчують любов до рідної землі.

Мар'яна Яцик

Інженер л/к

Районна газета «Бойківщина»

Випуск № 10 від 07.03.2015 року, с.15

 

У Нижньому Турові вилучили 30 кубометрів лісу

У час проведення рейду працівники лісової охорони ДП «Боринське лісове господарство», отримали повідомлення, що поблизу лісопильного об’єкта в с.Нижній Турів знаходиться велика кількість лісопродукції.

Окрім працівників лісової охорони, на вказане місце виїхали представники прокуратури, громадської організації «Майдан Турківщини», Турківського районного представництва «Районний антикорупційний нагляд». Встановлено, що вся лісопродукція (23 м куб. кругляка, 7 м куб. уже розпиляного на пиломатеріали) – не клеймована й не маркована, а відтак мала всі ознаки незаконно зрубаної. Там, же на місці, було складено відповідні акти, які скеровано для подальшої перевірки у правоохоронні органи, а лісо продукцію вилучено. До речі, подібні випадки, як кажуть лісівники, трапляються сьогодні у районі не так уже й часто, як це було десять років тому. Хоча, як бачимо, спокуса є, як і є ті, що за безцінь скуповують крадений ліс.

Василь Васильків

Районна газета «Бойківщина»

Випуск № 6 від 07.02.2015 року, с.2

 

Щоб солдати могли зігрітися, лісівники Турківщини відправили в АТО вагон деревини

Волонтерський рух практично по всій Україні став великою і конче потрібною допомогою українським воякам, які мужньо борються з російськими загарбниками на сході України. Бути волонтером чи сприяти волонтерству сьогодні є почесно, водночас й відповідально. А тому чимало патріотично налаштованих українців, що люблять свою Батьківщину й бажають їй миру й процвітання, активно долучаються до цієї благородної місії.

Повчальним прикладом у цьому плані можуть бути лісівники Турківщини. Так напередодні Нового року, ДП «Боринське лісове господарство» відправило в зону АТО (пункт призначення – порт Маріуполь) вагон паливних дров, які, за словами директора підприємства Михайла Ільницького, можна використовувати не лише для обігріву приміщень, а й для облаштування бліндажів.

По цю допомогу до лісівників звернулося керівництво Мостиського прикордонного загону, бійці якого сьогодні беруть участь в зоні АТО. До речі, працівник лісгоспу, майстер лісу Роман Білинський сьогодні проходить службу в цьому підрозділі. А загалом в бойових діях беруть участь, окрім нього, ще й Валерій Марців (також майстер лісу) та Мар'ян Лень (робітник нижнього складу). Начальник відділу лісового господарства Мар’ян Лабецький мобілізований для проходження служби у Турківський райвійськкоматі.

Слід відзначити, що деевина, відправлена в зону АТО, не лише з Боринського лісгоспу. 20м.куб. дало ДП «Турківське лісове господарство» та 10 м.куб. – ДЛГП «Галсільліс».

Подбали боринські лісівники й про те, щоб їхні працівники, мобілізовані в АТО, були добре одягнені й, відповідно, захищені. Для кожного з них підприємство закупило одягу та іншої військової амуніції на 13-15 тис. гривень. На 12 тис.грн. лісівники закупили теплої білизни й відправили бійцям в АТО. А напередодні Дня працівника лісу колектив лісгоспзагу віддав для потреб армії усю премію. Про це вже якось наша газета писала. Було організовано й збір необхідних речей для армії під егідою Управління лісового господарства.

Добру справу зробили боринські лісівники й для 37 сімей учасників АТО, безкоштовно виділивши їм паливних дров, на суму більше 40 тисяч гривень. Тим, хто не має власного автотранспорту або не в змозі його винайняти, дрова завезено за кошти підприємства.

Окрім того, чимало працівників посильно допомагають армії й особисто. Як і тисячі небайдужих жителів Турківщини.

   Василь Васильків

Районна газета «Бойківщина»

Випуск № 1 від 03.01.2015 року, с.8

 

150 НЕЗАКОННО ЗРУБАНИХ ЯЛИНОК днями вилучили боринські лісівники

Ще наприкінці жовтня працівники лісової охорони ДП «Боринське лісове господарство» почали виявляти браконьєрів, які незаконно вирубують й реалізовують новорічні ялинки. Для цього директор підприємства видав спеціальний наказ, було створено три рейдові групи, в роботі яких задіяно 34 особи. Враховуючи те, що браконьєри часто бувають агресивними і навіть неадекватними, при потребі, лісівники залучали до патрулювання правоохоронців. Так з початку ялинкової кампанії вже виявлено й секвестровано близько 300 ялинок. Як розповідає головний лісничий Віталій Земан, зазвичай, браконьєри зрубують вершки ялинок, при цьому деякі заспокоюють: «Мовляв, а що: зрубав вершок – нічого страшного». При цьому вони навіть не розуміють, що знищують все дерево, завдаючи великої шкоди довкіллю.

Свіжий випадок затримання ялинкових браконьєрів трапився у ніч з 24 на 25 грудня на Ужоцькому перевалі, поблизу Сянок. На прикордонному посту було затримано мікроавтобус, в якому виявили 150 ялинок, породи переважно ялиця, без супровідних документів та відповідного маркування. Відповідальним за вантаж виявився працівник міліції Закарпатської області, який на запитання «Звідки взяв ялинки?», сказав, що купив в одному з сіл Турківщини. По даному факту лісівники оформили відповідні документи, які буде скеровано у правоохоронні органи для подальшого розслідування, а ялинки вилучено. До речі, цього річ це вже другий випадок затримання крадених новорічних ялинок у супроводі міліціонерів із Закарпаття.

Василь Васильків

Районна газета «Бойківщина»

Випуск № 53 від 27.12.2014 року, с.6

 

Перш ніж рубати ялинку, задумайтесь, яку шкоду наносите довкіллю

Невдовзі новорічні свята. Різдво. Природно, усі турбуються, аби вони пройшли весело та урочисто. Невід’ємним атрибутом наших свят є ялинка. Але нас, лісівників, турбує те, що напередодні цих радісних свят окремі громадяни бездумно вирубують молоді ялинки та смереки. І, здебільшого, роблять це з метою наживи. Прикро, але вони, на жаль, забувають, що довкілля, як і ми самі, створено Господом, а тому до нього треба відноситися як і до творіння Господнього.

У передсвяткові дні ми працюємо з подвоєною напругою. І все тому, що намагаємося захистити лісові угіддя від «ялинкових» браконьєрів, застосовуючи найрізноманітніші заходи.

Аби мінімізувати самовільні вирубки насаджень новорічних ялинок, директор ДП «Боринське лісове господарство» Михайло Ільницький видав наказ «Про додаткові заходи щодо забезпечення охорони шпилькових насаджень від незаконних рубок у передноворічний період.» Ним – у період з 1 грудня 2014 року по 5 січня 2015 року, встановлено чергове працівників державної лісової охорони, разом з представниками громадськості, правоохоронних органів, на залізничних станціях, у лісових масивах, де можуть бути вчинені самовільні заготівлі деревець, породи ялинка та смерека, або незаконні перевезення новорічних ялинок. Для цього створені 3 мобільні групи, до яких входять, крім працівників лісової охорони, працівники Турківського райвідділу міліції, представники органів місцевого самоврядування. В цілому задіяно 38 осіб. Наразі проведено 5 рейдів, секвестровано 80 новорічних ялинок.

Зокрема 1 грудня, під час проведення рейду, нами виявлено викрадені, самовільно зрубані ялинки, у складському приміщенні жительки с.Верхня Яблунька Костів Марії Романівни. Матеріали по даному факту направлені у Турківський райвідділ внутрішніх справ – для притягнення винної до відповідальності – згідно діючого законодавства.

Хочу наголосити, що, враховуючи вимоги діючого законодавства, штрафи за самовільну порубку ялинок зросли і залежать від діаметра стовбура дерева: до 10 см – 198 грн. 45 коп.; від 10,1 см – 14 см – 349 грн. 68 коп.; від 14,1 см – до 18 см – 897 грн. 87 коп. А за незаконне вирубування дерев хвойних порід у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду відшкодування збитків здебільшого у 5,5 рази (Постанова КМ України від 24 липня 2013 року за № 541).

Щоб не створювати зайвих клопотів та проблем у питаннях придбання новорічних ялинок, працівники нашого держлісгоспу підготували в достатній кількості ялинок для реалізації населенню, з видачею відповідних супровідних документів, з обов’язковим маркуванням пластиковими бирками та штрих-кодами. Отож, усім, хто хоче придбати новорічну ялинку, варто лише звернутися у наші лісництва, або у держлісгосп, написавши відповідну заяву. І всі проблеми будуть вирішені. А охочим до легкої наживи, варто задуматися: чи здійснювати самовільні рубки ялинок і потім мати справу з правоохоронними органами, чи краще звернутися до працівників державної лісової охорони за невелику ціну придбати лісові красуні.

Василь Ковальчин

Провідний інженер охорони

та захисту лісу

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №50 від 6 грудня 2014 р., с.10

 

Мікориза відновлює природне живлення

Так нещодавно, у процесі посадки лісових культур в угіддях Боринського лісництва, науковці університету, на запрошення директора лісгоспу Михайла Ільницького, застосували метод стимуляції росту та захисту саджанців із використанням мікоризи.

Що таке мікориза? Це явище симбіозу грибів і рослини, який часто, через бездумне втручання людини в природу, руйнується, з усіма наступними негативними наслідками. Щоб отримати потрібну мікоризну сировину для лісових культур, треба у лісі, краще всього – здоровому, по можливості первісному, відібрати корені, з яких, у лабораторних умовах, виділити, мікроіз

оціворюючи, гриби й отримати необхідну сировину. Таким чином, готується специфічна сироватка для дерева, з коренів якого була виділена грибниця. Маючи таку сировину (мікоризу), її переносять на корені рослини, яку садять або яка вже росте. Це можуть бути не лише хвойні дерева, а й фруктові, чагарники. Слід зазначити,що це не є синтезований хімічний препарат, а зроблений виключно на органічній основі.

Як стверджують науковці, мікориза у сотні разів збільшує поглинальну поверхню коріння, дозволяє зберегти до 50 відсотків вологи, збільшує стійкість до стресу, пов’язаного з відсутністю води. До температури, неправильного рівня грунту, прискорює ріст рослин удвічі, захищає коріння від захворювання, поліпшує форму дерева. Вона дозволяє рослині отримувати мінеральні речовини, яких самостійно отримати не може. Для прикладу, у посушливий рік мікориза виконує функцію забезпечення вологою дерева, а гриби, що беруть участь у мікоризі, захищають кореневу систему, а відтак і дерево в цілому, від шкідників. Її застосування – це не лише екологічне питання, а й господарське. Адже, чим більше буде мікоризації, менше треба вносити в грунт хімічних речовин. Треба знати, що для кожного виду дерев вирощується своя грибниця.

На Турківщині боринські лісівники вперше застосували мікоризу спочатку в закритих приміщеннях лісорозсадника, а нещодавно й у лісових угіддях. Михайло Ільницький впевнений, що навесні уже будуть перші результати й вони стануть позитивним прикладом для застосування цього цікавого методу. Щоб мати можливість спостерігати, як діє мікориза. На посадці лісу, на площі 0,6 га, саджанці висаджували чіткими рядами. Один – із застосуванням мікоризи, інший – звичайним методом. Це дозволить, так би мовити, візуально бачити її дію. А загалом – дасть можливість, при вмілому використанні, швидше відновлювати території та створити сприятливе живлення дерев.

Цьогорічна посадка була цікава ще й тим, що лісівники використовували напівмеханічний метод – спеціальним буром робили ямки для посадки саджанців та розпушували грунт. Допомагали лісівникам у посадці чимало місцевих жителів, яким також не байдужа майбутня доля лісів.

Василь Васильків

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №47 від 15 листопада 2014 р., с.5

 

Призер Всеукраїнського чемпіонату

Нещодавно на Київщині відбувся благодійний Всеукраїнський чемпіонат вальників лісу – 2014. За звання кращого лісоруба країни змагалось 25 конкурсантів, 21 з яких представляли обласні управління лісового та мисливського господарства, 2 – акціонерне товариство «Моторсіч», 2 – лісові коледжі Малинський та Сторожинецький.

За команду Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства виступав наш земляк, працівник ДП «Боринське лісове господарство» – Мар'ян Романчак. Серед юніорів він посів почесне третє місце.

Ми гордимося нашим переможцем, який вже давно показує чудові результати на районних та обласних подібних змаганнях. А тому призове місце на Всеукраїнському чемпіонаті є цілком заслужене. Від нашого держлісгоспу Мар'ян отримає 3 тисячі гривень премії та бензопилу «Моторсіч». А 300 тисяч гривень призового фонду Всеукраїнського чемпіонату перераховано на допомогу Українській армії та сім'ям загиблих лісівників», – каже директор ДП «Боринське лісове господарство» Михайло Ільницький.

Василь Васильків

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №37 від 13 вересня 2014 р., с.8

 

НАША СПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Тому що ліс – народне багатство

Ліс – величезне, ще не до кінця нами оцінене, багатство, дане Богом, а тому наш відповідальний людський обов’язок – берегти його як Господнє творіння для суспільного блага, для прийдешніх поколінь. Але, зазвичай, через незнання, байдужість, егоїзм, що є спонукою до гріха, нерідко поводимося з цим небесним даром по-варварськи, навіть не задумуючись про вчинене, про гріх, в відтак і кару за нього. І як результат – спустошені, занедбані людьми сотні гектарів карпатської оази руками також Господніх творінь, лише одухотворених.

Можна без кінця тикати пальцем, звинувачувати одне одного, вішати ярлики, на кшталт, «в чому причина і хто найбільше винуватий?», проте лише спільна турбота , відповідальна праця, спільне бажання, направлені на збереження і примноження карпатських лісів, дадуть результати в майбутньому.

А сьогодні про проблеми і перспективи лісової галузі на Турківщині розмовляємо з директором ДП «Боринське лісове господарство», досвідченим керівником і лісоводом Михайлом Ільницьким.

Михайле Михайловичу, багато турківчан, в тому числі і я, цікавляться, що треба для того, аби лісова господарка працювала ефективно, задовольняючи як фахівців-лісівників, так і громадськість?

-  Як це не банально звучить, але, в першу чергу, потрібні кошти. Лісове господарство, яке колись фінансували на 100 відсотків, сьогодні лише на 10. А коли відсутні кошти, виникає цілий ряд проблем. Для того, щоб виплатити лісовій охороні зарплату, ми мусимо заробляти, проводячи лісогосподарську діяльність. А ці кошти можна було б скерувати на придбання сучасної техніки, модернізацію існуючої. Іноді доходить до абсурду: ми, найняті державою, мусимо платити зароблені гроші для того, щоб оформити державні акти на право власності на земельні ділянки. Хіба це не парадокс?

Я свідомий того, що нарікань до нашої роботи є багато. Але треба розуміти, що ліс виростає за 80-100 років. Коли рубаємо якусь ділянку, вона зразу не може зазеленіти сприятливими для людського ока насадженнями. Для прикладу, щоб ялиця біла могла давати ріст, потрібно 20 років. А до того саджанець виростає лише на 20-40 см. Зрозуміло, його тоді не видно. Лісівники працюють не для теперішнього, а для майбутніх поколінь.

На жаль, маємо велику плинність кадрів. Часто звільняємо несумлінних працівників, проти деяких правоохоронні органи порушують кримінальні справи. А в загальному, як і на будь-якому підприємстві, при доброму фінансуванні, ситуація була б зовсім іншою.

А який річний обсяг фінансування вам потрібний?

-  На лісгосп, скажімо, такий, як наш, сума в середньому мала б становити  від мільйона до півтора мільйона гривень. Повторююся, за ці кошти можна було б утримувати лісову охорону, проводити рубки догляду, які сприяють кращому веденню лісового господарства. Тоді менше було б рубок головного користування. Щоб створити лісові насадження до їх 7-річного віку, потрібно провести від п’яти до семи доглядів.

-   Уявімо собі, ви маєте стовідсоткове бюджетне фінансування, тоді можна й не займатися господарською діяльністю?

-  Це дещо не так. Рубати ліс потрібно, але за таких умов – лише спілий і переспілий ліс. Так роблять в усьому світі. А натомість активніше займатися властивими для нас функціями – охорона та відтворення лісу. Хоча зараз маємо ситуацію, коли рубати треба і неспілий ліс, всихаючи смерекові і навіть ялицеві насадження. Є й інша проблема – непоодинокі випадки, коли рубаємо ділянки, де густота насаджень 0,3. Це наші громадяни, вчиняючи самовільні рубки, крадуть кращі дерева, досить часто залишаючи лісгоспу те, що їм уже не підходить. Особливо це гостро відчуваємо останніх 10-15 років. У таких лісових масивах інтенсивно розвивається задерніння (з’являється трав’яний покрив).

Лісівники розуміють: коли пройшло задерніння, втрачено лісове середовище, яке може відновитися, і воно дасть добрий ріст дерев не через 20 років, а через 50. Ось до чого призводять самовільні рубки.

Михайле Михайловичу, а який в середньому обсяг самовільних рубок по вашому лісгоспу?

-  Приблизно в рік ми складаємо протоколи на лісо порушників, що незаконно зрубали 300 м куб. Хоча, направду самовільних рубок є дещо більше. Втім, вони були, є і будуть. Сьогодні склалася ситуація, що з крадіями лісу борються лише лісівники, а правоохоронні органи якось самоусунулися від цього, а іноді навіть потурають. Та й керівники органів  місцевого самоврядування, громадськість займають пасивну позицію. І при тому, що ліс – наше спільне багатство наша спільна відповідальність.

У цивілізованих державах, якщо лісова охорона виявила самовільну рубку, зразу ж передає інформацію лісовій поліції. Порушника арештовують, а далі – або штраф, або й ув’язнення для нього. У нас, нерідко, у голови сільради не можемо взнати довідку про порушника. Є якийсь острах: «А, може, завтра вибори – для чого наживати собі ворогів?» Або ж просто в сільраді нам кажуть, що така людина в селі не проживає чи виїхала на заробітки, хоча насправді це далеко не так. Буває, навіть суд прийме рішення, оштрафує порушника, а виконавча служба не може допомогти сплатити штрафу. Роблять його «бомжем», наче він немає ніяких доходів. У такій ситуації на майстра лісу, який склав протокол, показують пальцем, мовляв «нічого ти мені не зробиш», іноді й погрожують. Зрозуміло, у нього опускаються руки. Ось так приблизно виглядає боротьба із самовільними рубками.

Як на мене, зусиль самих лісівників з крадіями мало. Треба, щоб суспільство повернулося обличчям до цієї проблеми, не стояла осторонь церква, роз’яснювала мирянам, що знищене дерево – це не лише правопорушення, а й гріх. Тоді й матимемо результат.

Михайле Михайловичу, не раз доводилося бачити, що після рубок головного користування все краще забирають, а в лісі залишається ще чимало другосортної деревини, поруб очних решток. Що робите з цим?

-  Як правило, все складають у купи і залишають для перегнивання. Таким чином з роками, після перегнивання удобрюється грунт. Так роблять не лише в нас, а й навіть у розвинутих європейських країнах, для прикладу, в Швейцарії чи в Австрії.

А чи не можна ці порубочні рештки переробляти?  Подібний досвід існує у світи.

-  Звичайно, це досить цікава й актуальна тема. Тим більше, в нашій ситуації, коли дорожчає газ, Росія постійно спекулює на газовому питанні. Нам варто подумати про альтернативні джерела. На підприємствах, у закладах освіти, охорони здоров’я, культури, та й приватних будинках, добре було б встановлювати твердопаливні котли, залучаючи до цього дешеві кредити чи іноземні інвестиції. А бізнес, за наявності фінансових ресурсів, міг би взятися за переробку поруб очних решток. Сьогодні, в середньому, 30 відсотків такого неліквіду залишається в лісі. Ви правду кажете, що в деяких країнах цим активно займаються. Треба, щоб хтось із підприємців спробував, купив чи взяв в оренду обладнання для переробки. В цьому, думаю, буде добра перспектива. Але найголовніше – має виникнути потреба у такому виді палива.

Чи є хоч якісь напрацювання у цьому плані?

-  Знаю, що є підприємець, готовий взятися за це, але районна рада, райдержадміністрація мають вплинути на пайовиків приміщення в с.Штуківець, де можна хоч зараз встановити обладнання, щоб зменшити орендну плату. У Донецькій області, не дивлячись на те, що там є багато вугілля, цим займаються, й досить успішно.

  Але ж, можливо, одному підприємцю це й не під силу?

-  Ну, це може бути асоціація підприємців. Попри зайняття переробкою другосортної деревини, вона могла б створити магазин-склад, де будь-який бажаючий зміг би придбати, скажімо, одну-дві чи три дошки, чи брусок відповідної конфігурації та породи, а не обов’язково куб. Словом, така собі гартівня лісо продукції. Я бачив подібний склад в Америці, вибір там дуже великий – на будь-який смак та потребу. Та й придбати тут продукцію можна не через треті чи п’яті руки, часто по завищених цінах, а по цілком доступних. Часто до цієї справи міг би й долучитися лісгосп, хоча наше підприємство не у найкращому стані. Переробки немає, із 350 працюючих колись залишилося 75. Багато робіт із лісозаготівлі виконують підприємці.

Михайле Михайловичу, Вас часто звинувачують в реалізації деревини кругляком за кордон. Чи не можна переорієнтуватися на внутрішній ринок?

-  Наразі – ні. Ціна одного кубометра деревини в Україні 600 гривень. За кордоном – більше тисячі гривень. Різниця очевидна. Та й потреба у нас надто мала – 20-30, іноді 50 кубів на місяць. За кордон, скажімо, тисяча. А більша ціна – більше відрахувань, податків. Лише до Пенсійного фонду в місяць платимо 90 тис.грн. При мінімальній пенсії, це кошти для 85 пенсіонерів.

Ваше підприємство має чудовий лісорозсадник. Які прибутки отримуєте від нього?

-  Говорити про якісь величезні доходи не доводиться, хоч вирощуємо багато видів посадкового матеріалу на продаж. Для цього у нас створені чудові умови, маємо сучасне тепличне господарство. У будь-який час ми готові реалізовувати посадковий матеріал як установам та організаціям, так і приватному сектору. Щоб вивчити попит, щосуботи вивозимо посадковий матеріал на ринок в Турку. І хоча досвід від нього невеликий, зате здобуваємо добрий досвід. Люди підказують, якої якості хотіли б придбати дерева чи кущі, а наші працівники, роблячи відповідні висновки, удосконалюють процес вирощування, щоб у майбутньому стовідсотково задовольняти потреби покупців. А якщо вести мову про доходи, то наведу невеликий приклад. 1000 саджанців ялиці коштує стільки ж, як один метр кубічний ділової деревини. А в рік ми продаємо їх 25-30, і навіть більше тисяч.

Багато доводиться чути нарікань на нестачу кваліфікованих кадрів. Для Вас ця проблема актуальна?

-   Актуальна, і навіть дуже.  Сьогодні важко знайти водія на лісовозний автомобіль, хоча зарплата, якщо на машині стоїть погруз очна установка, від 4 до 5 тисяч гривень. Зарплата тракториста, яких теж немає, на німецькому тракторі, - від 6 тисяч гривень. Немає кваліфікованих зварювальників, електриків. А щороку Турківський професійний ліцей випускає їх десятками. І всі дружно реєструються в центрі зайнятості, ніколи навіть не згадуючи про здобуту професію чи роботу за спеціальністю.

Ми пропонували ліцею співпрацю, але не виходить. Профтехосвіта готує дуже слабенькі кадри. Навчальний процес відірваний від виробництва, а тому через декілька років, коли підуть на пенсію ті кадри, що прийшли до нас з колгоспів, виникне професійний вакуум.

Інше питання. На базі Боринського ліцею народних промислів і ремесел ми хотіли сформувати групу майстрів лісу, яких би навчали фахівці зі Львова. На жаль, достатньої кількості бажаючих не виявилося. А тому ми навчаємо кожного другого нашого майстра лісу в інших навчальних закладах.

Загалом кадрова політика не лише в лісовій галузі, а й у всій державі мала б бути значно кращою. Виходить, всі ратуєм за добре життя в Українській державі, але надто мало робимо для того, щоби воно справді покращувалося. Без добре поставленого навчального процесу (в школі, вузі, чи іншому закладі) ми не матимемо кваліфікованих працівників, а відтак держава не матиме перспективи.

Дякую за розмову.

Василь Васильків

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №34 від 23 серпня 2014 р., с.8, 10

 

Подбаймо про тепло в своїх оселях

Слухаючи звернення зі сходу України, де люди залишились без води, світла і газу, не кожен трактує цю проблему на себе, а між тим - незадовго холодна дощова осінь та сніжна зима, і, звичайно, перед кожним стане складна проблема – опалення. Щоб перезимувати без надзвичайних ситуацій та в теплі, саме зараз слід подумати про опалення в холодну пору року.

В більшості населених пунктів району газу нема, і опалення проводиться твердим паливом, переважно дровами. Але навіть в газифікованих домівках, власникам слід усвідомити, що ситуація з газом нестабільна, газ дорожчає, його споживання вимагатиме великої оплати. Якщо в оселях збереглись пічки, потрібно привести їх до ладу, почистити димоходи, хто має можливість, варто поставити твердопаливні котли. У кожному дворі має лежати запас дров. А влада вже зараз, терміново, має визначити потреби населення, та визначити забезпечення твердим паливом. Кожен сільський голова має обійти село і з’ясувати, що треба зробити в кожному домі, скільки палива потрібно, щоб забезпечити людей, накреслити подальші дії для визначення джерел постачання та своєчасного забезпечення паливом, особливо соціально незахищених людей. Всі, і кожен особисто, має подбати про себе!

ДП «Боринське лісове господарство» постачає дрова для бюджетної сфери, а саме закладам освіти, медичним закладам. Продаємо паливні дрова й для населення, причому наголошуємо, що до 1 вересня збуватимемо їх за старою ціною, тому варто поспішити. Звертайтесь в ДП «Боринське ЛГ» або безпосередньо в лісництва. Миру, тепла та спокою у Ваших оселях.

Телефони для довідок: 3-42-97; моб. 050-431-87-79

Ільчук Валерій

Лісничий Боринського лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №31 від 02 серпня 2014 р., с.8

 

Щоб не трапилось біди - будьмо пильними

Найбільше людей у лісі буває влітку: збирають ягоди, гриби, заготовляють лікарські рослини, а також відпочивають. При цьому не обходиться без вогнищ, а в спекотну погоду, навіть необережно кинута цигарка може призвести до лиха. Тому адміністрація ДП «Боринське ЛГ» та лісова охорона просить відвідувачів лісу свято дотримуватись правил пожежної безпеки, ніколи не розводити багаття в недозволеному місці.

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність та відшкодування винуватцями завданих збитків.

Лісова пожежа – це стихійне лихо як для людей, так і для природи. Недопущення її виникнення значною мірою залежить від нашої свідомості і культури поведінки в лісі. Не забувайте про це, поважайте природу, ліс і все в ньому живе.

Ступницький Микола

Лісничий Сянківського лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №24 від 14 червня 2014 р., с.10

 

АЛЕЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Невимовним болем для мільйонів українців стала загибель більше сотні активістів на протестних акціях київського Майдану. В рідні домівки не повернулися батьки, чоловіки, діти багатьох українських сімей. Задовольняючи свої хижацькі амбіції, їх знищила злочинна влада, наслідки руйнівної діяльності якої українці відчуватимуть ще не одне десятиліття.

На знак вшанування Героїв, які уже стали Небесною Сотнею, прогресивна громадськість організовує поминальні заходи та облаштовує місця, що нагадуватимуть про мужніх Героїв сотні і тисячі років. Одне з таких вирішено створити й на Турківщині, в урочищі Вісімка: активісти-майданівці, за підтримки всіх небайдужих людей, 25 квітня тут висадили алею-пам'ять із ста дерев. Саме ж місце обрамили, висадивши 200 смерек, що стануть живоплотом. До цієї справи залучено два класи Турківської ЗОШ №1 та Турківського НВК. Також у посадці дерев взяли участь працівники районної ради, райдержадміністрації, управління соціального захисту. А проводили її під керівництвом досвічених лісівників – директорів ДП «Боринське лісове господарство» Михайла Ільницького та ДП «Турківське лісове господарство» Василя Барабаша. Боринські лісівники виділили посадковий матеріал, а турківські – потужний екскаватор, який напередодні вирівняв площадку для цього скорботного, водночас пам’ятного місця. За це громадськість Турківщини висловлює велику вдячність.

Два дні тридцять активістів очищали це місце від заростів для алеї.

Заплановано, що вже до осені тут спорудять і капличку на честь Небесної Сотні. Буде вона дерев'яною з квадратного бруса, накрита гонтою розміром 3х3 і сім метрів заввишки. Ескіз її виконала Яна Набокова, яка уже цього літа стане дипломованим ландшафтним дизайнером, здобувши цей фах у Львівському лісотехнічному університеті.

Активісти громадської організації «Майдан Турківщини» мають намір уже найближчим часом провести збір коштів для будівництва святині.

Василь Васильків

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №18 від 30 квітня 2014 р., с.1

 

Тривога: рубають ліс!

Ліс – один із головних компонентів біосфери. Сьогодні більшість громадян добре розуміють його ґрунтозахисне, водо регулююче, кліматоутворююче, бальнеологічне, рекреаційне значення, а також він – постачальник будівельного і паливного матеріалу. Ліс – це природне середовище не тільки групи дерев на певній площі, а й середовище для життя дичини, птаства, плазунів, земноводних і мікроорганізмів.

Зрозуміло, що такі важливі природні об’єкти вже сотні років експлуатують спеціалізовані господарства, які керуються встановленими правилами ведення господарства, що вимагають облагороднювати молодий ліс рубками догляду, підтримувати його здоровий стан санітарними рубками, оберігати від лісо порушників, стиглий ліс зрубувати для потреб народного господарства способами, котрі, виходячи з біологічних особливостей порід у деревостані, забезпечують надійне природне відновлення порід зрубаного лісу. Правила вимагають зрубувати за рік стільки деревини в куб.м., скільки її виростає за рік у ростучих середньовікових, пристигаючих, стиглих насадженнях, деревостанах.

Незадовільно природно відновлені свіжі зруби господарства повинні заліснити цінними головними породами (ялиці, смереки, бука, явора, ільма).

На території Турківського району в державних підприємствах господарюють Турківське і Боринське лісові підприємства, в громадських лісах – ДЛГП «Галсільліс». У них правила ведення лісового господарства ті ж, що й в державних. Затрати на проведення вищезазначених робіт і утримання обслуговуючого персоналу оплачувались з бюджету, який формувався від реалізації продукції проміжного користування, до фінансування підприємства одержували з держбюджету.

У період кризи фінансування з держбюджету обмежувалось уже з 1995 – 2003 р.р., а в останні десять років практично відсутнє. Керівнику підприємства доводилось скорочувати обсяги лісогосподарських робіт, лісову охорону, інженерно-технічний персонал залишений переводити на 6-годинний робочий день з відповідно зменшеною оплатою. Єдиним джерелом покриття затрат стала лісо продукція від головного користування. Однак стиглі ліси були майже вирубані в післявоєнні часи. Їх залишилось приблизно 10-12 % від загальної, покритої лісом площі, а щоб виростити промислову деревину, потрібно чекати не менше 80 років. Державні лісові підприємства значно виручили суцільні санітарні рубки, науково обґрунтовуючи, ніби смерекові насадження всихають вже з 50-и років, поскільки виростають у не відповідних для них умовах.

Громадські ліси вирубували колгоспи, вимінюючи їх у східних областях за солому, корми для худоби, при цьому і громадяни самовільно рубали вибірково кращі дерева для ремонту господарських приміщень, опалення, тим самим значні площі громадських лісів були розладнані.

Зрозуміло, що в таких кризових ситуаціях допускаються порушення у веденні лісового господарства: молоді насадження повністю не охоплюють рбками догляду, суцільні головні рубки можна здійснювати на крутих схилах, більше 25º, що заборонено правилами ведення лісового господарства, тому наш погляд фіксує на схилах гір площі зрубів. У лісі частіше зустрічаємо самовільні поруби, причому крадій забирає кращу частину стовбура, залишаючи гіршу з кроною, навіть не маскуючи пенька, ні місця самовільної порубки.

Побачивши вантажений будівельним деревом лісовоз чи вагон, більш свідомі громадяни кричать: «Вирубують ліси»! Хоча самі вчора самовільно рубали ліс. Напевно, є порушення й працівниками лісового господарства. «Як так: чоловік народився біля батьківського лісу і не може покористуватись ним», - заявляє один із жителів міста. Ми йому зауважуємо, що такі дії – це прояви анархії; так розікрали колгоспні будівлі, приміщення, вважаючи їх своєю власністю, а тепер ці приміщення пригодилися б для організації фермерства.

Свідомі активісти сільських, міської громад хочуть активно впливати на громадське життя в селі і місті. Їх тривожить стан лісів і всього навколишнього середовища. Таку активність можна було б вітати, лишень щоб проявлялась вона без анархічних поривів, а в рамках прийнятих рішень і законів. Наприклад: зауважили чи підозрюєте людину, організацію, яка порушує певний порядок на території місцевої ради, зверніться із запитом до керівництва, яке є власником цього об’єкта. Воно перевірить вказані факти у запиті і дасть Вам відповідь.

Але перш за все зміни себе. І перед тим як вкладешся спати, зроби собі іспит совісті: чи прожив ти цей день відповідно до вимог десяти заповідей Божих, і додай одинадцяту – чи любиш свою рідну землю, Батьківщину всією душею, серцем, усім своїм єством.

Теодор Порада

Інженер лісового господарства. Кандидат сільськогосподарських наук.

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №18 від 30 квітня 2014 р., с.9

 

Майбунє лісу - у твоїх руках

12 квітня в приміщенні Боринського НВК ДП «Боринське лісове господарство» спільно з відділом освіти, сім'ї та молоді Турківської РДА при підтримці керівництва Регіонального ландшафтного парку «Надсянський» провели конкурс на кращий дитячий твір та кращий дитячий малюнок на тему «Людина та Ліс» в рамках Акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». Метою конкурсу було виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, збагачення зацікавленості у збереженні лісових насаджень, дотримання правил поведінки в лісі, поширення знань про ліс.

В конкурсі прийняли участь учні таких шкіл:Бітлянського, Боринського, Верхньояблунського, Матківського, Сигловатського, Нижньояблунського, Шандровецького та Верхньогусненського НВК. Всього в конкурсі взяли участь 17 учнів.

Визначення переможців проходило в двох номінаціях – «Кращий дитячий малюнок» та «Кращий дитячий твір».

В номінації «Кращий дитячий малюнок»:

- перше місце – учениця 4 класу Сигловатського НВК Дуран Іванна,

- друге місце – учень 3 класу Нижньояблунського НВК Михайлишин Олег,

- третє місце – учениця 1 класу Боринського НВК Риштей Мар'яна.

В номінації «Кращий дитячий твір»:

- перше місце – учениця 8 класу Сигловацького НВК Лоцько Марина,

- друге місце – учениця 6 класу Боринського НВК Гирович Богдан,

- третє місце – учениця 5 класу Верхньогусненського НВК Лемко Василина.

Переможців нагородили грошовими преміями в розмірі 500, 400 та 300 грн. Діти, які зайняли І місце візьмуть участь в ІІ етапі конкурсу, що буде проходити в Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства 24 квітня 2014 року.

 Мар'яна Яцик

Інженер лісових культур

ДП «Боринське лісове господарство»

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №16 від 19 квітня 2014 р., с.4

 

Не паліть траву!

Щорічно лісові пожежі завдають непоправних збитків природі і народному господарству. Більше 95 відсотків лісових пожеж в області виникає з вини людини. Найбільше пожеж, як правило, припадає на весняний період. У вихідні і святкові дні ліс відвідує велика кількість людей, що призводить до різкого зростання джерел вогню, а відтак до загибелі всього живого, і можуть спричинити лісову пожежу, котра здатна за лічені хвилини знищити багато гектарів лісу.

У зв’язку з цим та на виконання наказу начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 26.02.2014 року №20 «Про стан охорони лісів від пожеж та про своєчасну підготовку лісогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду 2014 року» та наказу директора ДП «Боринське лісове господарство» від 04.03.2014 року №29 «Про стан охорони лісів від пожеж та про своєчасну підготовку ДП «Боринське ЛГ»  до пожежонебезпечного періоду 2014 року», адміністрація лісгоспу просить громадян віднестися з розумінням до даної проблеми та при встановленні високого класу пожежної небезпеки обмежити відвідування лісів.

Водночас, за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків, Кодексом України «Про адміністративні правопорушення» передбачено накладення штрафу на громадян від 170 до 340 грн, а на посадових осіб від 850 до 1190 грн.

Ніколи не розводьте багаття в недозволеному місці та не дозволяйте дітям бавитися з вогнем. Якщо ж ви помітили невелике загорання трави або лісової підстилки, що тліє від покинутого багаття, спробуйте загасити його самі. Іноді досить просто затоптати полум’я, або залити його водою. Якщо ж пожежа розгорілася вже надто, не ризикуйте загасити її самотужки, а якнайшвидше зателефонуйте до служби порятунку, за телефоном «101» чи повідомте лісову охорону, або органи місцевого самоврядування і вкажіть про місце загорання й як туди дістатися.

Василь Ковальчин

провідний інженер охорони та захисту лісу

ДП «Боринське лісове господарство»

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №15 від 12 квітня 2014 р., с.9

 

Не засмічуйте ліс!

Стихійні сміттєзвалища – одна з найбільших проблем сьогодення. Особливо від цього потерпають ліси. Адже у місцях масового відпочинку, навіть у віддалених куточках, скрізь видно сліди варварства і неохайності: папір, поліетилен, пластик, консервні банки, чорні плями багаття, різні виробничі і побутові відходи. Враження таке, ніби тут бенкетувала якась нечиста сила. До речі, бляшана консервна банка повністю зникає лише через 100 років, алюмінієва – 500, а поліетилен – 250 років, а скляні пляшки та бите скло практично вічні. Таким чином, смітимо на століття.

Важко і прикро дивитися на таке варварське ставлення до лісу. Він може вистояти проти будь-якого лиха, однак проти людини – безсилий. Тут людина всесильна. Вона може знищити ліс, завдати колосальних збитків природі і майбутньому поколінню. Та одного зробити не може – існувати поза природою.

Берегти ліс, не завдавати йому шкоди, не смітити – істини відомі кожному. Чому ж про них так часто забувають?

Необхідно дотриманням законів та дисципліною привчати людей до порядку. Викинув сміття у лісі – плати штраф, тоді  порушник задумається: смітити йому чи ні.

Потрібно свідомо ставитись до цієї проблеми, щоб це не призвело до знищення цивілізації на нашій планеті.

Іван Мацько

Лісничий Либохорівського лісництва

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №13 від 29 березня 2014 р., с.7

 

НЕБЕЗПЕЧНО І ШКІДЛИВО

Незабаром настане пожежонебезпечний період в лісі. Сприятливим для виникнення лісової пожежі є весняний період, коли сніговий покрив уже зійшов, а трав’яниста рослинність іще не розвинулася. Велика кількість сухої трави і листя є гарним займистим матеріалом. Особливо небезпечними в пожежному відношенні є хвойні ліси, де пожеж виникає найбільше. Під їхнім наметом накопичується велика кількість відмерлої хвої, гілок, кори, які дуже повільно розкладаються і надзвичайно добре горять…

Найбільш небезпечною є верхова пожежа, під час якої горить не лише ґрунтовий покрив, а й крони дерев. Вона може бути швидкою і стійкою. За стійкої верхової пожежі полум’я охоплює увесь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев

Ще гірше, коли причиною пожежі є навмисний підпал трави. Тоді горе-палії в своїх поясненнях пишуть, що це вони проявили турботу до матінки-природи задля кращого росту трави. Такий прояв «турботи» нічого доброго для флори і фауни не дає, а, навпаки, наносить непоправну шкоду на розвиток всього живого на землі. Попереджаємо всіх охочих пустити «червоного півня»: існує адміністративна та кримінальна відповідальність за навмисний підпал чи навіть необережне поводження з вогнем. Пожежу легше попередити, ніж ліквідувати. Пам’ятайте про це і бережіть рідну природу!

Нагадуємо цілодобовий номер телефону лісової охорони ДП «Боринське лісове господарство» - (050) 431-87-79. Будемо вдячні за співпрацю.

Михайло Яворський

Лісничий Верхньовисоцького лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №11 від 15 березня 2014 року, с.3

 

Лісівники спілкувались з громадськістю

Днями, в Боринській селищній раді відбулась зустріч  представників громадськості Борині та представників ДП «Боринське лісове господарство», де обговорено план проведення основних лісогосподарських робіт на території Боринської селищної ради. В ході обговорення визначено місця та обсяги проведення посадки лісу, проведення санітарно-оздоровчих заходів, рубок догляду за лісом та рубок головного користування, роботи з натурного оформлення лісів та роботи по виявленню лісо порушень та профілактики щодо запобігань їх здійснення. На засіданні визначено, що всі роботи повинні проводитись з дотриманням вимог лісового законодавства та екологічних вимог.

Особливу увагу звернено на суворе дотримання вимог охорони праці та техніки безпеки, а саме повного дотримання вимог технологічних карт в питаннях установлення заборонних знаків та приземлення небезпечних дерев вздовж лісових доріг та інших місцях можливої появи місцевого населення. Відзначено також необхідність подальшої співпраці на засадах тісної взаємодії, для оперативного вирішення, як виробничих питань Боринського лісництва, так і питань жителів селища Бориня.

Донести до людей необхідність дотримання лісового законодавства, - не здійснювати крадіжки лісу, не палити суху траву, не виносити сміття в лісові масиви, дотримуватись правил полювання, - звичні норми в усіх країнах Європи, і ми повинні змінити себе, змінити своє відношення до довкілля.

Звертайтесь до працівників лісової охорони з будь-яких питань, адже офіційно придбати лісо продукцію в десятки разів дешевше, ніж штрафи та збитки нанесені лісовому господарству. Ми відкриті для співпраці та спільного вирішення нагальних питань.

Ільчук Валерій

Лісничий Боринського лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №8 від 22 лютого 2014 року, с.12

 

За нанесену шкоду довкіллю порушників притягнуто до відповідальності

Працівники державної лісової охорони ДП "Боринське лісове господарство" постійно стоять на сторожі лісових угідь. Проводячи рейди-перевірки, наша державна лісова охорона виявляє та притягує до відповідальності порушників.

Ось і нещодавно виявлено лісопорушників, які вчинили незаконну порубку дерев у Либохорівському лісництві (ст.65 КУАП, незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур та молодняка). Серед них – житель с.Либохора Ціко Мар’ян Васильович, який вчинив самовільну порубку двох дерев, завдавши шкоди лісовому господарству на суму 9 757,18 грн.

Другим виявленим лісопорушником був житель с.Карпатське – Іваничко Леонід Васильович, який вчинив самовільну рубку трьох дерев, завдавши шкоди лісовому господарству на суму 6 118,96 грн.

Третім виявленим лісопорушником був  житель с.Карпатське – Дуран Василь Миколайович, який вчинив самовільну рубку двох дерев, завдавши шкоди лісовому господарству на суму 8 091,10 грн.

Четвертим виявленим лісопорушником був  житель с.Карпатське – Юрочко Василь Васильович, який вчинив незаконну порубку семи дерев, завдавши шкоди лісовому господарству на суму 32 862,71 грн.

П’ятим виявленим лісопорушником був у Сянківському лісництві  житель с.Верхній Турів – Баняс Михайло Васильович, який вчинив незаконну порубку двох дерев, завдавши шкоди лісовому господарству на суму 6 575,64 грн.

Шостим виявленим лісопорушником був у Сянківськомулісництві  житель с.Яворів – Марчишак Ярослав Юрійович, який вчинив незаконну порубку трьох сухостійних дерев, завдавши шкоди лісовому господарству на суму 2 464,00 грн.

Тому, уважно проаналізувавши кожен із цих вчинених лісопорушень, ми скерували матеріали у Турківський РВ ГУМВС у Львівській області, де винні – притягнуті до відповідальності у відповідності до вимог діючого законодавства.

Василь Ковальчин

Провідний інженер охорони та захисту лісу

Районна газета «Бойківщина»

Випуск №6 від 08 лютого 2014 року

 

Збереження новорічних традицій не повинно шкодити природі!

Новий рік – одне з не багатьох свят, яке відзначають всі. Це в дійсності всенародне свято! На жаль, є в нього і негативна сторона: передноворічні дні – це час, коли в великій кількості рубають хвойні дерева… Рубають для того, щоб принести до кожної хати святкову урочистість,  свіжий, духм’яний лісовий запах. Декілька тижнів ялинки радують нас, після чого безжально викидаються на смітник. Задовольняючи, взагалі-то, звичайні забаганки, що називаються традицією, під сокирою зникають не окремі деревця, а значні масиви лісу. Щорічно в передсвяткові дні гине декілька мільйонів ялинок.

Хвойний ліс насичує атмосферу фітонцидами, добре поглинає шум, служить фільтром від пилу.

Чи так вже незамінна в нашому будинку жива новорічна ялинка???? Її з великим успіхом може замінити штучна. А щоб в кімнаті відчувався аромат хвої, достатньо однієї-двох гілочок ялинки чи сосни, оформлених в оригінальну композицію. До речі, ці гілочки отримують під час планових рубок лісу, що не завдає шкоди довкіллю.

Новорічний настрій можуть створити зі смаком складені новорічні букети. Це так званий перед новорічний фітодизайн. Ми пропонуємо альтернативу живим ялинкам, складання новорічних букетів дозволить зберегти мільйони красунь!

Земан Віталій Васильович

Головний лісничий ДП «Боринське ЛГ»

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №50 від 14 грудня 2013 року, с.11.

 

Не рубай ялинку, збережи її!

Невдовзі - новорічні свята. Природно, всі турбуються, аби вони пройшли весело та урочисто. Невід′ємним атрибутом як новорічних, так і різдвяних свят, є ялинка. І це добре. Але нас, лісівників, турбує, що напередодні цих радісних свят окремі громадяни бездумно вирубують молоді ялиці та смереки. Прикро, але ми, на жаль, забуваємо, що довкілля, як і ми, створено Господом, а тому до нього треба відноситися як до творіння Господнього.

Передсвяткові дні особливо напруженими є для лісівників. Щоб захистити лісові угіддя від ялинкових бракоьєрів, доводиться застосовувати найрізноманітніші запобіжні заходи. Аби мінімізувати самовільні вирубки новорічних ялинок, директор ДП "Боринське лісове господарство" Михайло Ільницький видав наказ "Про додаткові заходи щодо забезпечення охорони шпилькових насаджень від незаконних рубок у передноворічний період". Ним - у період з 26 листопада 2013 р. по 5 січня 2014 р. - встановлено чергування працівників державної лісової охорони разом з представниками громадськості, представниками провоохоронних органів, екобезпеки, на залізничних станціях, у лісових масивах, де можуть бути вчинені самовільні заготівлі або незаконне перевезення новорічних ялинок. Загалом створено 5 мобільних груп, до яких входять, окрім працівників лісової охорони, працівники Турківського райвідділу міліції, екобезпеки. В цілому задіяна 41 особа. 

Наразі проведено 10 рейдів, секвестровано 12 ялинок. На громадян: П.А. Січака, 1982 р.н. (оштрафований на суму 6086 грн.); М.К. Теріва, 1995 р.н. (164 грн); Л.Н. Калапіщак, 1962 р.н. (143 грн); І.О.Шикітку, 1978 р.н. (660 грн); В.Ф. Семківа, 1980 р.н. (143 грн); І.І.Образа, 1955 р.н. (2046 грн); В.І. Січака, 1948 р.н. (255 грн) - складено протоколи про адміністративні правопорушення лісового законодавства, а також було винесено постанови про притягнення їх до адміністративної відповідальності. Ними сплачено адмінштраф, на суму 425 грн. Слід сказати, що завдані збитки лісовому господарству громадяни повинні відшкодувати у 15-денний термін. В іншому випадку матеріали про лісопорушення будуть скеровані у правоохоронні органи.

Щоб не створювати зайвих клопотів та проблем, працівники держлісгоспу підготовили в достатній кількості ялинок для реалізації населенню, з видачею відповідних бухгалтерських документів, з обов′язковим маркуванням, пластиковими бирками та штрих-кодами.

Отож охочим до легкої наживи варто задуматися: йти в ліс, щоб самовільно зрубати ялинку, чи за невелику плату придбати її в держлісгоспі?

Василь Ковальчин 

Провідний інженер охорони та захисту лісу

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №48 від 30 листопада 2013 року, с.10

 

ГОРИ, МИЛІЇ ГОРИ, Я ЛЮБЛЮ ЩИРО ВАС!

Чудова та прекрасна карпатська земля. Хто хоч раз побував у цих чудових місцях, вдихнув на повні груди чисте прозоре повітря, відчув запах грибів, чебрецю, той ніколи не забуде цієї казкової краси. Одне з таких місць – це є гора Пікуй – найвища вершина Львівських Карпат (1408 м), знаходиться вона на межі Львівської та Закарпатської областей. Ця вершина Карпатського водороздільного хребта розділяє басейни річок Тиса та Дністер. Схили гори вкриті буковим і ялицевим лісом, а вершина та хребет – трав’яними луками, які в нас називають «полонина». Завдяки значній відносній висоті для вершини Пікуя характерна наявність субальпійського поясу рослинності, верхня межа лісу тут проходить на висоті 1200-1250 м н.р.м. Це дозволяє людям на короткому відрізку маршруту познайомитися з ландшафтами та своєрідною флорою (на полонині зростають рідкісні види рослин: цибуля ведмежа, лунарія оживаюча, білоцвіт весняний, шафран Гейфеля). Краєвиди з г. Пікуй своєю протяжністю перевищують бачення з будь-якої іншої вершини Львівської області. Саме з метою збереження унікального гірського ландшафту з цінними видами субальпійської рослинності, а також усього комплексу рослинного і тваринного світу в листопаді 1984 року Постановою Кабінету Міністрів УРСР №434 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» було створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Пікуй», що входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій і об’єктів, що перебувають під особливою охороною. Основними завданнями заказника є: збереження цінного природного гірського ландшафту на північно-східному схилі хребта з вершиною гори Пікуй; охорона корінних букових лісів по природній границі ареалу; збереження видів рослин та тварин, занесених до Червоної Книги України. Букові деревостани і буково-смерекові насадження мають неоціниме водорегулююче і грунто-захисне значення.

Мало хто знає, що в 1936 році на вершині гори місцевими жителями було встановлено обеліск на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика, в знак подяки за розвиток Підкарпатської Русі. Нині він мало схожий на архітектурну пам’ятку, бо залишені на пам'ять надписи численних туристів в хронологічному порядку повідомляють, хто був, якого року і з якого міста.

Гори не закінчуються ніколи. Вони приходять до мене у сни голубими вершинами, синіми далями, безкраїми полонинами із запахом свіжоскошеного сіна та духмяного чебрецю, промовляючи: «Гори, гори – мої комори; буки, ялиці – мої світлиці!». Неначе хочуть повернути у своє лоно уродженців цього краю. Нині доводиться лише з ностальгією розгадувати цю хитромудру головоломку такого шаленого потягу вирватись у гори. Чи то за щастям, чи то за тим, що генетично закладено в нас самих ще до народження? І хай Бог помагає у цих пошуках!

Іван Мацько

Лісничий Либохорівського лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №33 від 17 серпня 2013 р., с.17.

 

ЦІКАВА МІСЦИНА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

На Турківщині є багато місць, які милують око і де можна поспілкуватися з матінкою природою. Хочу розповісти про одне з них, а саме – верхове болото, що знаходиться в урочищі Мішок на території регіонального ландшафтного парку «Надсянський», в долині р.Сян. Болото такого типу формується на перезволожених низинах, на місцях озер, які замулюються і які заростають торфовими мохами. Під шарами торфу формуються кислі, бідні на поживні речовини торфи, та створюються умови не сприятливі для життя живих організмів, навіть для бактерій. Тому у сфагнумових болотах добре зберігаються рештки дерев, органічні речовини упродовж тисячі років. Видовий склад рослин даного болота до кінця іще не вивчений, хоча з перших спроб вивчення виявлено ряд рідкісних рослин. Так тут зустрічається рослина-хижак, росичка круглолиста, а також андромеда багатолиста, водянка чорна, багно звичайне, журавлина звичайна. Усі вони – гляціальні релікти.

Микола Костів

Лісничий Яблунського лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №31 від 3 серпня 2013 р., с.3.

 

ПОЖЕЖА - ТРАГЕДІЯ ДЛЯ ЛІСУ

Згідно прогнозу метеорологів цьогорічне літо буде сухим з стабільно високими температурами , внаслідок чого небезпека виникнення лісової пожежі є досить великою. Дана прблема є особливо актуальною в місцях масового перебування людей (відпочиваючих , грибників , збирачів ягід   тощо) , а також вздовж автомобільних доріг та лісових культур , що межують з сільськогосподарськими угіддями .

Враховуючи вище наведене та на виконання доручення Президента України, розпорядження голови Львівської ОДА від 12.03.2013 року №107/0/5/-13 «Про тимчасову заборону відвідування населенням лісів і в'їзду до лісових масивів області транспортних засобів у період пожежної небезпеки протягом 2013 року», розпорядження начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 04.07.2013 року №8 адміністрація ДП «Боринське лісове господарство» просить громадян обмежити віднестися з розумінням до даної проблеми та при встановленні високого класу пожежної небезпеки обмежити відвідування лісів .

Нагадуємо, що згідно Правил пожежної безпеки при високій пожежній небезпеці заборонено в'їзд транспортних засобів на території лісових масивів, розведення багаття, влаштування місць відпочинку на не призначених для цього місцях.

Шановні громадяни пам'ятайте, при відвідуванні лісів необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в лісах України .

В разі виявлення лісової пожежі потрібно негайно повідомити за телефоном «101», а також найближчих працівників державної лісової охорони і вжити при можливості  заходів по гасінню лісової пожежі.

Попереджаємо, що особи винні в порушенні вимог пожежної безпеки в лісах несуть відповідальність згідно чинного законодавства.  

Василь Ковальчин

Провідний інженер охорони та захисту лісу

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №28 від 13 липня 2013 р., с.12.

 

ЗА ЗАСМІЧЕННЯ ЛІСІВ - ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Дуже часто для свого відпочинку наші громадяни вибирають ліс. На жаль, буває, що відпочивальники наносять великі збитки лісовим масивам, забруднюючи галявини та лісові водойми пустими банками з-під консервів, поліетиленовими пакетами та пляшками тощо. Залишене побутове сміття, не лише захаращує довкілля, а й нищить екосистему, виділяючи отруйні речовини.

Тому для того, щоб людям було куди знову повернутися на відпочинок ДП «Боринське лісове господарство» звертається до кожного громадянина з проханням дотримуватись правил перебування в лісових масивах та правил пожежної безпеки. Забороняється вивозити на землі лісового фонду, а також на інші земельні ділянки, що безпосередньо примикають до лісових масивів сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи. Виходячи з лісу  сірники та недопалки надійно гасіть, заливайте водою, прикопуйте землею рештки вогнищ. Не проходьте повз залишене кимось сміття та багаття: загасіть, зупиніть біду. При виявленні пожежі обов'язково повідомте про неї за номером 101. Порушення цих правил тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність з накладанням штрафів на громадян та юридичних осіб.  Згідно зі ст.73 Кодексу України про адміністративні правопорушення, засмічення лісів відходами тягне за собою штраф для громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нагадуємо, що з метою запобігання виникнення лісових пожеж у період високої пожежної небезпеки обмежено відвідування лісів населенням та в’їзд до них транспортних засобів. Врятована вами краса ще не один рік радуватиме і вас, і ваших дітей, а виїжджаючи на відпочинок на природу, докладіть зусиль, щоб уникнути створення пожежонебезпечних ситуацій та засмічення!

Микола Ступницький

Лісничий Сянківського лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск № 35 від 31 серпня 2013 р., с.4.

 

ЗБЕРЕЖЕМО ЛІСИ ВІД ВОГНЮ!!!

Всі ми любимо проводити відпочинок в лісових насадженнях, на березі річки чи озера. Але, на жаль, не всі громадяни дотримуються правил поводження в лісі. В цей час величезна відповідальність за недопущення лісових пожеж лягає на плечі державної лісової охорони. В переважній більшості випадків народжена недбалістю людини вогняна стихія знищує все живе на своєму шляху.

Головними причинами виникнення пожеж були, насамперед, неконтрольоване випалювання населенням сухої трав’янистої рослинності на сільгоспугіддях, вздовж доріг, а також необережне поводження з вогнем у лісі.

Державне підприємство «Боринське лісове господарство» звертається до усіх, кому не байдуже зелене вбрання країни, працівників лісового та інших галузей народного господарства, громадян держави – будьмо свідомі того, що Ліс нам і нашим нащадкам прислуговуватиметься віками, а вогнем знищується за лічені години.

Нагадуємо, що в пожежонебезпечний період забороняється: розводити багаття у лісі; заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів); відвідувати хвойні насадження в посушливу погоду; кидати непогашені сірники, недопалки; випалювати суху траву, стерню на полях, що межують з лісом та лісосмугами.

Необхідно усвідомити кожному, що ліси — основний фактор, який підтримує екологічну рівновагу на території нашої держави, “зелені легені землі”, без яких неможливо уявити існування всього живого на планеті. А для того, щоб відтворити знищені вогнем насадження, необхідно 40 — 50 років.

Ми всі разом повинні відноситись до лісу, як до національного надбання, охороняти і захищати його.

Разом ми збережемо ліс від вогню!

Михайло Яворський

Лісничий Верхньовисоцького лісництва

 

ЗАХИСТІТЬ СЕБЕ Й ПРИРОДУ ВІД УТРАТ

З настанням осені почастішали походи людей до лісу, щоб відпочити від напружених буднів, назбирати грибів. У більшості випадків відпочивальники люблять не тільки пройтися лісом, а й посидіти біля вогнища.

Шановні громадяни! Будьте обережними з вогнем у межах будь-якої природної території. Щоб ваша необережність не стала причиною лісової пожежі, виконуйте такі правила. Ніколи не спалюйте суху траву чи листя на галявинах в лісі. Якщо ви побачите, що це роблять інші, зупиніть їх і поясніть, чим згубне спалювання сухої трави. Ніколи не розводьте багаття в сухому лісі. Насамперед переконайтеся, що вогнище розташоване на піску чи глині. Перш, ніж розпалити лісове багаття, згребіть лісову підстилку з місця, де буде вогнище, і навколо нього, в радіусі одного метра, прокопайте рівень. Перед тим, як піти залийте багаття водою. Після цього розгребіть попіл, щоб пересвідчитися, що під ним не збереглися тліючі вуглини.

Якщо ви помітили в лісі, що починається невелике загоряння трави, листя або тліючу лісову підстилку від покинутого кимось багаття, намагайтеся загасити його самі. Іноді досить просто затоптати полум′я і почекати, щоб вогонь не з′явився знову. Якщо пожежа досить сильна, телефонуйте в службу 101 або повідомте в місцеве лісництво.

Михайло Турянський

Лісничий Боринського лісництва

Районна газета "Бойківщина"

Випуск №29 від 28 вересня 2013 р., с.11.