ДП "Львівський лісгосп": перспективи збереження та оздоровлення соснових насаджень

Впродовж останніх трьох років в насадженнях лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ всихають соснові насадження.

Науковці кажуть, що головним чином це викликане еколого-кліматичними факторами, глобальним потеплінням на планеті, зменшенням опадів, зниженням рівня ґрунтових вод та підвищенням температурного режиму.

Лісівники помічають, що спочатку всихають окремі дерева, далі – цілі групи дерев, а на кінцевій стадії розвитку хвороби - всихання охоплює значну частину деревостану.

«Наслідками цього є погіршення санітарного стану соснових насаджень. Деревина втрачає технічну придатність через «посиніння», а відтак і ринкову вартість. Крім того, це створює ще й загрозу збільшення чисельності шкідників та поширення їх на суміжні ділянки деревостану».

На жаль, на сьогодні ефективних методів боротьби з цим явищем не знайдено.

Станом на 01.08.2018 року на території підприємств Львівського ОУЛМГ виявлено понад 6 тис. га осередків всихання сосни. З початку року розроблено 3,7 тис. га всихаючих соснових насаджень, що становить 61%.

Для вивчення процесів всихання соснових насаджень та напрацювання рекомендацій господарювання, 17 серпня 2018 року на базі ДП «Львівський лісгосп» відбудеться семінар щодо перспектив збереження та оздоровлення соснових насаджень.

До участі в роботі семінару запрошено науковців, представників Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», лісівників, представників органів місцевого самоврядування, громадськості та засобів масової інформації, а також інші зацікавлені сторони, кому цікаве питання всихання соснових насаджень.

Збір учасників та початок роботи семінару на базі Лапаївського лісництва об 11-00 год., 17.08.2018р. за адресою: смт. Рудне, вул. Шевченка 105 (кінцева зупинка маршрутки №184-А).

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства та Державне підприємство «Львівське лісове господарство» запрошують громадських активістів, представників засобів масової інформації і всіх небайдужих громадян прийняти участь у роботі семінару.

Для тих, хто бажає отримати додаткову інформацію, а також поїхати в смт. Рудне транспортом ДП «Львівський лісгосп» необхідно повідомити представника лісгоспу до 15-00год. 16 серпня 2018 року.

Контактна особа ДП «Львівський лісгосп» Роман Коваль (032) 297-61-21 або надіслати повідомлення на електронну адресу lviv.lisovuy@ukr.net.

За інформацією ДП «Львівський лісгосп»

 

Посилення охорони лісів від пожеж

Сьогодні, 14 серпня 2018 року по підприємству було видано розпорядження №9 на виконання листа Держлісагенства  України від 06.08.2018 року № 08-15/12700-18: «Про посилення охорони лісів від пожеж», Львівське обласне управління лісового та мисливського господарство з метою недопущеня лісових пожеж зобовязало здійснити наступні заходи: 

ЗОБОВ’ЯЗУЮ:

     1.Керівників всіх підрозділів підприємства та всю державну лісову охорону посилити рівень готовності структурних підрозділів  до оперативного гасіння загорянь у лісі.

     2. Встановити чергування відповідальних осіб в конторі лісгоспу , у лісництвах, та забезпечити належний оперативний зв'язок між черговими і керівництвом структурних підрозділів по  всій вертикалі керівництва.

    3. Забезпечити протягом світлового дня патрулювання лісової охорони в обходах та проведення постійного моніторингу протягом серпня- вересня пожежної обстановки у лісових масивах та оперативне реагування на всі випадки загорання ,своєчасне виявлення загорань та їх гасіння на початковій стадії.

    4. Постійно проводити спільні рейди у лісах із залученням правоохоронних та природоохоронних органів, з метою притягнення порушників правил пожежної безпеки до відповідальності.

    5. Продовжити роботи з влаштуванням мінералізованих смуг та догляду за ними , відповідно до встановлених вимог та стану лісових насаджень до кінця пожежонебезпечного періоду  та перекриття лісових доріг, звернувши особливу увагу на ліси поблизу автомобільних шляхів , населених пунктів, місць масового відпочинку населення та сільгоспугідь.

    6. Забезпечити , спільно з райдержадміністраціями та органами Національної поліції виконання вимог розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації від 10.04.2018р. №299/0/5-18 « Про підготовку до пожежонебезпечного періоду 2018 року» , щодо обмеження відвідування громадянами лісів та заборони вїзду в них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки (4 – 5 класи).

    7. Всім працівникам державної лісової охорони проводити агітаційно-розяснювальну роботу серед населення про необхідність додержання вимог пожежної безпеки в лісах.

    8. Керівникам структурних підрозділів перебувати в зоні їх діяльності та постійно підтримувати зв'язок з відповідальними черговими.

    9. Інформація про загоряння в системі Держлісагенства України повинна здійснюватись наступним чином : (додаток лист Львівського ОУЛМГ- 1 аркуш).

      Звертаю увагу ,що персональну відповідальність за надання достовірної інформації несуть відповідальні особи на місцях ввірених обходів та лісництв.

Підготував: В.В. Ковальчин

Провідний інженер о/з лісу

 

Інформація про обсяги лісовідновлювальних робіт лісогосподарськими підприємствами Львівського ОУЛМГ у 2017 році

В деяких засобах масової інформації подано недостовірну інформацію щодо лісовідновлення в держлісфонді. Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства повторно надає інформацію щодо обсягів лісовідновлювальних робіт державними лісогосподарськими підприємствами.

Загальна площа лісокультурного фонду станом на 01.01.2017 становила 2850 га. В 2017 році підприємствами Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства забезпечено лісовідновлення 3033 га, з них 1654 га - створено лісові культури (55% від загальної площі лісовідновлення), при річному плані 1483га, а природне відновлення лісів забезпечено на площі 1379 га (45%). 

Проведено догляди за лісовими культурами на площі 10087 га при плані 9631 га, що становить 104,7%.

Проведено підготовку грунту під лісові культури 2018 року на площі 354 га, при плані 300 га, або – 118 %.

В 2017 році були проведені заходи зі сприяння природному поновленню на площі 1260 га, при плані 1124 га, або - 112 %.

В області функціонує мережа лісових розсадників в кількості 168 одиниць, загальною площею 108,4 га.

Згідно даних інвентаризації в 2017 році в розсадниках управління вирощено близько 15 млн. шт. сіянців деревних та чагарникових порід, в шкільних відділеннях вирощено більше 300 тис. шт. саджанців. 

В 2017 році державними лісогосподарськими підприємствами Львівського ОУЛМГ було заготовлено 38545 кг лісового насіння, в тому числі хвойних – 1944 кг, листяних 36601 кг, з них дуб звичайний – 32529 кг.

 Відділ лісового господарства

Львівського ОУЛМГ

 

Науковці: восени відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання

Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка та науковий співробітник Олена Бородавка розповіли про реальну ситуація з масовим всиханням в соснових насадженнях.

За їх словами, в Україні швидко розвивається процес масової загибелі соснових лісів внаслідок діїкороїдно-трахеомікозних комплексів. Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охоплено 200 тис. га соснових лісів, а наявний патологічний відпад оцінюється в об’ємі 12 млнкуб. метрів.

За останніми моніторинговими дослідженнями, в поточний момент формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, внаслідок якого восени  (вересень-жовтень) відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання. Приріст площ загиблих сосняків може сягнути 50% до їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється – по усій поліській зоні, крім верхівкового короїда, вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. Внаслідок цього неминуче прискорюється термін відмирання сосни та перетворення ліквідної деревини у дров’яну.

Оскільки 60% популяцій короїдів зосереджено в пристигаючих і стиглих та перестійних сосняках, за умови неприйняття оперативних заходів зі зменшення чисельності шкідників (проведення яких стримуються недосконалою нормативною базою) розрахунково за 5-7 років ці деревостани будуть винищені. Крім того, особливо слід наголосити, що третина осередків масового всихання сосни знаходиться в лісах природно-заповідного фонду, і їхні заповідна цінність та екоресурсний потенціал й надалі стрімко втрачатимуться.

Таким чином, масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи, про що постійно інформуються органи державної влади та суспільство.

Прогресуюче відмирання сосни зумовлює нагальну необхідність проведення значно збільшених обсягів нормативно-регламентних заходів з локалізації та ліквідації осередків шкідників і хвороб, а також спричинює обов’язковість їхнього безперервного здійснення.

Оперативні санітарні рубки – основа усталеної світової та вітчизняної лісозахисної практики, вони виконують загальну функцію мінімізації наслідків всихань шляхом попередження величезних збитків від втрат якості та вартості деревини патологічного відпаду, насадження стають безпечними для населення, в короткі терміни виконується відновлення лісів тощо.

Водночас, як показує європейський досвід, санітарні рубки при своєчасному застосуванні, з урахуванням біології шкідників, ефективно зменшують чисельність короїдів, запобігають спалахам їхнього масового розмноження та інтенсивному розселенню на все нові ділянки сосняків. При цьому, виключно важливе значення надається (зокрема, у Польщі, Німеччині та низці інших країн) недопущенню формування і знищенню першого (весняного) покоління верхівкового короїда, що унеможливлює подальше утворення наступних значимих генерацій шкідника та подальший розвиток масових всихань.

Науковці зазначають, що, наприклад, у Словаччині, де санітарно-оздоровчі заходи мінімізовані або не застосовуються, на цей момент продовжується масштабна масова загибель хвойних.

dklg.kmu.gov.ua

 

Розпочинаємо сезон полювання на мисливські види птахів в 2018 році!

У Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства перед початком сезону полювання відбулася нарада з користувачами мисливських угідь. У нараді прийняли участь представник управління превентивної діяльності ГУНП у Львівській області, державної екологічної інспекції, держпродспоживслужби, мисливствознавці державних лісогосподарських та лісомисливських підприємств і керівники обласних та районних товариств мисливців та рибалок.

Нараду розпочав начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека. Привітавши учасників наради в переддень відкриття полювання він зосередив свій виступ на другому питанні порядку денного, а саме про святкування міжнародного фестивалю мисливців «Мисливська ватра», який заплановано провести 15 вересня цього року у місті Сколе. Присутні з цікавістю слухали його виступ, задавали питання та обговорили цю пропозицію. Більшість з присутніх охоче зголосилися прийняти участь у цьому дійстві.

Решта питань порядку денного усі учасники наради обговорювали у діловій, робочій обстановці. Начальник відділу – головний мисливствознавець управління Василь Бурмас особливо наголошував на дотримання правил полювання та безпеки під час проведення полювань. Ознайомив учасників наради з пропускною спроможністю мисливських угідь, та нормами відстрілу мисливських птахів.
Відкриття полювання на «качок» вважається святом для всіх мисливців, а в багатьох випадках для цілих мисливських сімей та їхніх рідних і близьких тому, що власне це полювання є наймасовішим і найбільш популярним та доступним для мисливського загалу. 

У зв’язку з відкриттям сезону полювання нагадуємо мисливцям, які документи дають право на полювання:

- посвідчення мисливця;

- щорічна контрольна картка обліку добутої дичини та порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

 

- дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);

- чинний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання під час полювання;

- паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання на полюванні.

Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під час полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Ні пуху, ні пера !

Відділ охорони, захисту лісу
та мисливського господарства
Львівського ОУЛМГ


Володимир Бондар зустрівся з представником Посольства США в України Валерією Солано

Сьогодні відбулася зустріч заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря з дипломатом економічного відділу Посольства США в Україні Валерією Солано.

Під час зустрічі сторони обговорили низку питань щодо ведення лісового господарства в Україні.

Володимир Бондар поінформував Валерію Солано про організацію заготівлі та продажу деревини на лісогосподарських підприємствах Держлісагентства.

«Під час заготівлі деревини фахівці лісового господарства класифікують її та заносять до системи електронного обліку. Тому можна легко перевірити сортимент деревини. Однак, електронний облік діє лише у лісгоспах Держлісагентства, а в 27% українських лісів деревина не обліковується. Потім деревина продається, зокрема, на електронних торгах», - повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Також Володимир Бондар зазначив, що з 2017 року в Україні діє повний мораторій на експорт ділового лісу. «Лісгоспи, які підпорядковані Держлісагентству, можуть експортувати лише дров’яну деревину, яка не була реалізована на внутрішньому ринку і залишилася на складах підприємств. Під час замитнення товару на експорт митні органи встановлюють код митної класифікації, який підтверджує, що це саме дров’яна деревина», - сказав він.

Окрім того, сторони підкреслили важливість боротьби з контрабандою лісу та незаконними рубками. 

dklg.kmu.gov.ua

 

На Львівщині продовжують всихати сосни і ялини

На протязі останніх двох десятиліть на території гірської частини Львівщини відбувається масове всихання ялинових насаджень, а в останні три роки спостерігається всихання соснових насаджень у Поліській зоні Львівської області.

Площа всихаючих ялинових насаджень в держлісфонді складає 17,2 тис.га. За останні десять років лісогосподарськими підприємствами управління проведено заміну похідних ялинових деревостанів на корінні ялицево-букові на площі понад 5 тис.га.

Станом на 1 липня поточного року виявлені осередки всихання сосни на площі понад 5 тис.га. З початку року розроблено 3,6 тис.га всихаючих соснових насаджень, що становить 67 %. 

Ситуація стрімко погіршується та набирає загрозливого характеру як для лісового господарства Львівщини, так і екологічної ситуації регіону в цілому.

За результатами наукових досліджень встановлено, що на протязі останніх років внаслідок комплексу сприятливих кліматичних факторів для розмноження шкідників, а саме аномально високих температур, різкого коливання рівня ґрунтових вод втрачається біологічна стійкість лісових насаджень, відбувається масове заселення дерев стовбурними шкідниками, зокрема верхівковим короїдом.

Методів запобігання та боротьби із короїдом не так вже й багато. Оскільки більший період свого життя комаха проводить під корою дерева, хімічний спосіб знищення, як до прикладу в боротьбі з хвоє та листогризучими шкідниками, не дасть результату. Наразі чи не єдиним ефективним способом протистояння біді залишається вчасно проведена санітарна рубка, вибіркова чи суцільна, в залежності від ступеню пошкодження насадження.

Несвоєчасне, запізніле застосування даного заходу не дасть очікуваного позитивного ефекту, оскільки відпрацьовані дерева шкідник швидко полишає переселяючись на здорові сосни і тим самим збільшуючи радіус ділянки розповсюдження. 

З метою інформування громадськості про санітарний стан насаджень та заходи, які в них здійснюються лісогосподарськими підприємствами проводяться семінари за участю науковців, спеціалістів лісозахисту, представників місцевої влади, громадських організацій та засобів масової інформації.

Відділ охорони, захисту лісу
та мисливського господарства
Львівського ОУЛМГ

 

Проблеми управління лісовими водозборами

Суть і актуальність проблеми

На сучасному етапі розвитку світової спільноти немає важливішої проблеми, за своєю значимістю і масштабністю, ніж проблема збереження та примноження лісового покриву планети. Тому необхідно здійснити переоцінку поглядів на взаємини між людиною і лісом – важливим ресурсно-природоохоронним компонентом біосфери. Лісові екосистеми необхідно розглядати як головний компонент, який може стабілізувати і відновлювати природну рівновагу біосфери. Екосферна роль лісів найбільш виразно проявляється в гірських умовах, де дія природних факторів найбільш виражена. Лісові насадження є основним стабілізуючим елементом, екологічним каркасом природного середовища, що мінімізує несприятливі природні процеси і явища в горах.

Особливо важливою є водоохоронна і водорегулююча роль лісів, як основного чинника забезпечення повноцінного гідрологічного режиму всіх природних екосистем. Атмосферні опади затримуються кронами і стовбурами дерев. Волога поступово надходить під полог і вбирається невеликими обсягами в мох,  лісову підстилку і  грунт, які утримують її, поступово віддаючи в річкову систему. В процесі життєдіяльності лісових рослин волога витрачається на фізичне і фізіологічне випаровування та живлення. Але справжній розподіл вологи  починається навесні, коли сніг активно тане і починаються весняно-літні опади. Завдяки лісам відбувається  безперервне наповнення річок водою, відфільтрованої шарами ґрунту та лісової підстилки. У сухі періоди джерелом води в горах  є ліси, що накопичили її значних обсягів. Лісова рослинність шляхом фізичного випаровування і транспірації повертає в атмосферу значну кількість вологи, яка переноситься повітрям на сусідні території.

Враховуючи вищенаведене  проблемі взаємозв’язку між лісовими та водними ресурсами надається високий пріоритет. Ліси і водні ресурси є в даний час одним з найбільш важливих політичних питань у Європі. Конференція з питань охорони лісів в Європі на рівні міністрів  і Конвенція ЄЕК ООН з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер стали вагомими кроками в цьому напрямку. Прийнятими на них  документами підкреслено важливість розробки, поліпшення і координації політики в галузі управління лісовими та водними ресурсами, особливо в контексті зміни клімату, а також намічено завдання із зміцнення національних заходів з охорони та екологічно раціонального управління транскордонними і поверхневими водами.

УкрНДІгірліс проводить активну діяльність, спрямовану на підвищення гідрологічної ролі лісів. У першу чергу це відноситься до організації досліджень, метою яких є поглиблене розуміння механізмів взаємодії лісів і води, а також підвищення поінформованості та створення потенціалу в галузі гідрології лісів і відображення цих знань та висновків досліджень в законодавчо-нормативних актах. В дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.

Отримані результати свідчать, що чим більше охоплення площі водозбору суцільними рубками та чим інтенсивніша вирубка дерев при несуцільних рубках, тим сильніше зростає сумарний стік води, особливо його схиловий складник. Проведення суцільних рубок на домінуючій площі водозбору змінює його гідрологічний режим в зв’язку із інтенсифікацією схилового стоку води майже в 10 раз більше, ніж після вибіркової рубки і в 2,5 рази більше порівняно із поступовою. Поряд із вибірковими рубками слабко впливають на стік води і невеликі за площею суцільні рубки із збереженням лісового покриву на переважаючій частині водозбору.

Результати наукових досліджень з вивчення гідрологічної ролі лісів реалізуються шляхом включення обґрунтованих вимог до галузевих чи загальнодержавних нормативно-правових актів, а також використовуються під час роботи державних комісій, які розглядають причини і наслідки катастрофічних повеней. Для прикладу, в чинних  “Правилах рубок головного користування в гірських лісах Карпат”, за ініціативи інституту, включені вимоги стосовно гідрологічних аспектів ведення лісового господарства. Ці аспекти  також  враховані у «Державній цільовій програмі комплексного протипаводкового захисту в басейнах Дністра, Прута та Сірету»,  в розробці якої брав участь УкрНДІгірліс. Інститутом здійснюється розробка рекомендацій з трансформації лісової рослинності в зоні чаш тимчасового затоплення протипаводкових ємностей, які проектуються ВАТ “Укрводпроект” для зниження рівня високих вод в Закарпатській області від час історичних паводків. Виконання таких рекомендацій дозволить забезпечити життєвість лісової рослинності і запобігання появи кризових явищ в деревостанах при заповненні чаші протипаводкової ємності та сходження високих вод.

Враховуючи важливість проблеми УкрНДІгірліс продовжує дослідження спрямовані на покращення   гідрологічної ролі лісів. Більше третини обсягів фінансування, передбаченого планом науково – дослідних робіт інституту на 2015-2019 роки, припадає на наукові теми, що пов’язані з вирішенням проблеми ефективного управлінням лісовими водозборами. Під час цих досліджень  опрацьовуються методи планування лісогосподарської діяльності в різних типах лісових водозборів та готуються рекомендації для запровадження в практику лісогосподарської діяльності особливостей  ландшафтно-водозбірного принципу.

Основні причини останніх історичних паводків в Карпатах

Поскільки виникнення паводків  та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, без штучного виділення чи ідеалізування одного з факторів впливу. На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав,  які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так  і регіональний характер.

Природні глобальні причини. Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, які проявляються в чергуванні періодів пониженої та підвищеної водності, яка згідно з циклічними коливаннями настає через 11, 33 та 100 років.  Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління  на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладаються антропогенні фактори, які зачепили структурні елементи біосфери (тропосферу, літосферу і біоту).

Природні регіональні причини. Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.

Стосовно виконання лісами водорегулюючих функцій та впливу на них антропогенних чинників, можна акцентувати, що основним стабілізуючим елементом, екологічним каркасом природного середовища, що мінімізує несприятливі природні процеси і явища в горах є лісові насадження. Протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – оптимальна зарегульованість паводкового стоку прослідковується на водозборах, які мають лісистість 65-70%.

До антропогенних факторів, які порушили природне функціонування та активізували повені в горах є історична трансформація рослинного покриву Карпат. Все це призвело до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%, зниження верхньої межі лісу на 150-200 м. Інтенсивне  використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу. У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.

На масштабність прояву повеней впливають способи головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів.  Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.

Висновки

1. Лісистість гірських водозборів складає 65-70% і є оптимальною з позицій водорегулювання в гірських умовах. На лісостани з високою водорегуляційною здатністю припадає понад 70%  гірських територій, а середній вік насаджень складає понад 50 років, що має позитивний вплив на гідрологічний режим.

2. Обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа  щорічних зрубів  в області складає  лише 0,5%  від загальної лісової площі. Такий відсоток не покритої  лісом площі  не може суттєво вплинути  на гідрологічний режим. Крім того, майже половина лісів  Карпат виключені з розрахунку користування і в них не проводяться рубки головного користування через віднесення їх до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів.

3. Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.

4. В умовах попереднього зволоження та надмірних зливових опадів роль лісу в регулюванні паводкового стоку є значно меншою від наявних очікувань. Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.

В.І. Парпан, д.б.н., професор, академік Лісівничої академії наук України

dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article

 

Збільшення обсягів переробки деревини

У Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства переробкою низькосортної деревини займаються 15 лісогосподарських підприємств.

Загальний обсяг переробки на власних виробничих потужностях за І-ше півріччя 2018 року склав 94188 м3, що на 11 тис. м3 більше ніж у І-му півріччі 2017 року (+13%). Для переробки переважно використовується низькосортна, сухостійна деревина, будліс, баланси, тарний кряж. Також переробляються відходи лісопиляння: горбиль – під заготовки для європіддонів, кускові відходи – для виготовлення технологічної тріски.

Найбільше у І-му півріччі 2018 року переробили: ДП «Бродівське ЛГ» – 28098 м3 та ДП «Славське ЛГ» –22519 м3 деревини.

Випущено товарної продукції на суму 144096,9 тис.грн., що на 40634 грн. більше, ніж у І-му півріччі 2017 року (+39%).

В цехах підприємств Львівського ОУЛМГ виготовляють пиломатеріали необрізні та обрізні, заготовки пиляні, заготовки для європіддонів, шпали, технологічну тріску та дрова колоті.

На переробці деревини зайнято 499 працівників.

Відділ лісових ресурсів, машин
та технологій Львівського ОУЛМГ

 

Біологічна пожежа: площа всихання дерев становить майже 400 тисяч гектарів

В останні роки спостерігається значне збільшення обсягів всихання соснових лісів Полісся. Осередки масового всихання вже охопили Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують збільшуватись по всій території України. Про це йшлося під час колегії Державного агентства лісових ресурсів України.        

Так, станом на сьогодні загальна площа всихання становить 395,4 тисяч га, з яких соснові насадження на площі майже 200 тисяч га,  що вже перевищує річні показники минулого року.

Всихання ялинників у Карпатському регіоні існує давно, але залишається актуальним і сьогодні. Попри всі зусилля лісівників, на площі близько 30 тисяч га цей процес має негативну тенденцію до зростання.

«У травні цього ороку ми фіксували всихання на площі близько 350 тисяч гектарів, до серпня воно збільшилося майже на 50 тисяч гектарів. Біологічна пожежа поширюється геометричною прогресією, і лісівники мають давати їй відсіч. Заходи не популярні, але вкрай необхідні», - зазначив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Як було зазначено на колегії, за перше півріччя 2018 року лісогосподарськими підприємствами галузі було проведено заходів з поліпшення санітарного стану лісів на площі більше 70 тисяч га загальною масою 3,4 млн куб. метрів.

Окрім того, підвідомчі лісогосподарські підприємства розробляють насадження, які були уражені внаслідок сильних поривів вітру (вітровали, буреломи). Станом на 1 липня розроблено 6,6 тис. га що становить 74% від загальної площі (8,9 тис. га).

Зазначимо, що в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов'язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, через це знижується рівень ґрунтових вод. У зв'язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами.

Зокрема, поширений в Україні верхівковий короїд знищує дерево під корою, воно починає синіти зверху до низу.

 

Більш детально можна прочитати тут:

Лісівники вживають всіх заходів для боротьби з масовим всиханням лісу, - Володимир Бондар (ФОТО + ВІДЕО)

Лабораторне обладнання з Туреччини допоможе упереджувати поширення "біологічної пожежі", - Володимир Бондар на Харківщині (ВІДЕО)

Інформаційно-аналітичні матеріали до науково-практичної конференції з питань напрацювання заходів попередження поширення шкідників і хвороб лісу

На фото – процес синіння деревини в результаті пошкодження короїдом. Можна побачити, що пеньок дерева може бути ще здоровим, однак вище стовбур вже синіє та відмирає.

dklg.kmu.gov.ua

 

Виявлено лісопорушника

10 лютого 2018 року рейдовою бригадою ДП «Бориське ЛГ»  в Яблунському лісництві виявлено самовільну рубку одного сироростучого дерева породи ялиця загальною кубомасою 0,75 м3, яку вчинив житель с. Шандровець громадянин Д. Дану незаконну рубку вчинено на території РЛП «Надсянський» та завдано державі шкоди в розмірі 3718,22 грн.

Матеріали даного правопорушення скеровані до Турківського відділення поліції для притягнення даної особи до відповідальності згідно чинного законодавства та відкрито кримінальне провадження №12018140340000061 від 13.02.2018 р.

Провідний інженер о/з лісу

Ковальчин В.В.

 

Назад